Page 6 - 6703

Уявімо тепер суспільство або людину, які достатньою мірою володіють
технологічними, емпіричними і теоретичним знаннями, тобто всіма засобами,
необхідними для здійснення сучасного науково-технічного прогресу та особистої
участі в ньому. Такі знання зрештою не гарантують розумного життя. Сучасна наука і
техніка можуть сприяти розквіту життя, а можуть занапастити його в нуклеарній або
екологічній катастрофі. Все залежить від того, задля чого використовуються ці могутні
засоби? Яким є наш ідеал? Що надає сенсу нашій діяльності, як ми уявляємо собі
покликання та призначення людини і місце її в цьому світі? Відповідь на ці запитання
дає методологічний рівень знань.
Кожен рівень знання має три ступені: думку, науку і осяяння. Засобом і
знаряддям думки є розсудок, науки - логіка, осяяння - інтуїція. Інтуїції під-
порядковується розум. Це абсолютне знання засноване на тотожності розуму який
пізнає із об'єктом пізнання.
Отже те, що ми насправді знаємо — це не світ сам по собі, а те що ми з ним
робимо; ми перетворюємо в практику, так би мовити, наш образ світу, модель, охайно
зібрану з цеглинок, здобутих у процесі навчання і освоєння мови.
Знання є сигналом і символом оточуючого нас світу є його образ, що складається
в систему наукових уявлень, функціонує на рівні повсякденності, міститься в інших
духовних формах. Воно виробляє в собі певні категоріальні форми осягнення
дійсності, процедури власного розвитку, понятійний апарат, мовні вирази тощо.
Розум людини здатен продукувати знання як духовне забезпечення активної
взаємодії людини з об'єктивним світом, як ствердженням себе в ньому. Разом з тим
духовне самоствердження людини в світі не зводиться виключно до пізнавального
відношення. В філософії науково-об'єктивний підхід поєднується з оціночним,
оцінюючим.
Специфіка філософського знання в значній мірі визначається такими проблемами,
які досліджуються в філософії. До найважливіших проблем філософії відносяться такі:
— хто така людина і яке місце займає вона в світі?
— яка природа Світу, Космосу? В чому полягає причина і основа його
формування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він є
самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил?
— в чому полягає сенс людського життя в цілому? І чи існує сенс взагалі?
— в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і законами людина може
стати щасливою?
— як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль у житті індивіда і людських спільнот?
— людина і доля, чи вільна істота людини, чи над нею панує фатум, доля? Чи
визначено її життєвий шлях заздалегідь, чині? 8
На ці та інші питання неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому
кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєво
важливих проблем людського існування.
Філософія вивчає, отже, такі питання, котрі включаються у світогляд людини.
Саме тому філософія тісно і безпосередньо пов'язана з світоглядом.
1.2 Світогляд - це не просто знання про навколишній світ або про людину в
ньому, це певна система поглядів на місце і роль людини у світі. Саме ця проблема є