Page 211 - 6701

вищерозташованих, а в управлінні використовують притаманні
кожному рівню можливості самоорганізації.

Теорія «Y» ґрунтується на тому, що затрати людських сил,
здібностей у праці такі ж природні, як у грі та відпочинку. А людині
більш властива працьовитість, ніж лінь; їй притаманне прагнення до

успіху та відповідальності; вона повна ідей, честолюбних задумів;
головне для неї  реалізація власного творчого потенціалу. Тому
управління повинно надавати працівникові максимальну

самостійність, яка спрямовувала б його творчу енергію на користь
фірмі та суспільству, а головне завдання менеджерів  створити для
цього необхідні умови.

Відповідно до панівного підходу щодо місця та ролі людини у
виробничому процесі виділяють командно-адміністративний та
партисипативний (демократичний) стилі управління підприємством.

Командно-адміністративний стиль управління характеризують:
сувора ієрархія управлінських структур; порядок, за якого підлеглому
відводиться роль виконавця наказів та розпоряджень керівника;
відповідальність лише перед керівником; всеохоплюючий контроль

та найдокладніша регламентація діяльності; переконаність, що
людина є лише гвинтиком адміністративної системи.
Такому стилю управління властива своя система пріоритетів,

домінуючим серед яких є кількість продукції, наступним  витрати на
виробництво, а якості продукції відводиться чи не остання роль.
Партисипативний стиль управління орієнтований на ефективну

роботу підприємства в ринкових умовах. Його основними ознаками є:
максимальна самостійність усіх ланок вертикальної та горизонтальної
структур управління; підвищення рівня їхньої відповідальності;

підхід до службовця як до особистості, що самореалізується у процесі
праці.
На цих засадах ґрунтуються і основні пріоритети: забезпечення

якості діяльності та орієнтація на споживача. Якість продукції та
технологічних процесів розглядається як наслідок якісної роботи,
діяльності всіх працівників підприємства. Якість діяльності  це

вимір корисності результату праці, який може і повинен бути
поліпшений. А споживачами вважають тих, хто користується
результатами праці попереднього виконавця.

Спеціалісти стверджують, що лише 1520% проблем, пов'язаних
з якістю, виникають з вини безпосередніх виконавців, а 8590 % є

209