Page 210 - 6701

уподібнюються до сітки. Вони забезпечують рух інформації від
одного пункту до іншого. Нові системи пронизують фірми,

проникають крізь кордони відділів, пов'язують не тільки відділи, а й
усю ієрархію знизу доверху створенням управлінських структур на
основі потоків інформації.

Сучасні теорії менеджменту. Менеджмент є діяльністю щодо
керівництва людьми у найрізноманітніших організаціях. Він є
вмінням досягати поставлених цілей, використовуючи працю,

інтелект, мотиви поведінки інших людей, а також сферою знань, що
забезпечує реалізацію функції керівництва. Водночас це і певна
категорія людей, соціальний прошарок працівників управління. Роль

менеджменту особливо яскраво виявилася в 30 -ті роки XX ст. 
період криз та зрушень у світовій економіці.
Менеджмент (англ. management  управління)  процес

забезпечення прийняття рішень із застосуванням досягнень науки
управління, що передбачає комплексний аналіз чинників, що
впливають на ефективність виробництва; цілеспрямований вплив на
підлеглих працівників в інтересах успішного вирішення завдань, що

постають у процесі роботи фірми, підприємства, організації.
Сучасні теорії менеджменту, як правило, втілюють варіації
теоретичних положень неформальної школи управління корпорацією,

орієнтованої на максимальне використання людських ресурсів. Ця
школа виділяє два підходи людини до праці, умовно позначаючи їх
символами «Х» та «Y». Згідно з теорією «X», що відображає

традиційні погляди на процес управління, людина є ледачою та
безініціативною, намагається ухилятися від роботи, уникати
відповідальності. Тому над працівником повинен тяжіти ієрархічний

апарат управління, здійснюючи всепроникаючий контроль та
найдокладнішу регламентацію. Він є зовнішньою силою, яка
спонукає людину до праці. Ієрархія  тип структурних відносин у

складних багаторівневих системах, що характеризується
упорядкованістю, організованістю взаємодій між окремими рівнями
по вертикалі та суворою підлеглістю нижчих рівнів вищим.

Ієрархічні відносини наявні у багатьох системах, яким властива
структурна, функціональна диференціація  спроможність до
реалізації певних функцій. Ієрархічна структура ніколи не буває
абсолютно жорсткою, оскільки ієрархія поєднується з більшою або

меншою автономією нижчерозташованих рівнів відносно рівнів

208