Page 205 - 6701

РОЗДІЛ 8.

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ТА МАРКЕТИНГ

8.1. Управління та його функції

Цілеспрямована людська діяльність є усвідомленим процесом,
для якого однаково важливими є визначення мети та докладання
зусиль щодо її досягнення. За таких умов управлінський аспект

виявляється, реалізується у процесі праці. Інша ситуація, коли
виробництво благ засноване на спеціалізації та кооперації праці,
тобто коли діяльність людей постає як суспільно комбінований

процес або суспільно розподілена праця. Досягти її єдності покликане
управління, яке забезпечує злагодженість роботи індивідів, а
відповідно і всього колективу. Воно є процесом узгодження,
поєднання різноманітних трудових операцій для досягнення спільної

мети, а вихідним пунктом управління є її правильне формулювання.
Управління  свідома, цілеспрямована діяльність певних

суб'єктів чи структур щодо вдосконалення організації виробництва,
орієнтована на комбінування складу та взаємодії працівників,
оптимізацію співвідношення виробничих компонентів з урахуванням
їхнього розвитку і зміни.

Управління є найважливішою функцією власника засобів
виробництва, оскільки саме він визначає, в який спосіб
використовувати матеріальні, фінансові, трудові ресурси для

мінімізації витрат і отримання максимального результату. Його
управлінців інтереси передусім стосуються ощадливого використання
об'єктів власності, високої якості господарювання, примноження
майна.

У процесі становлення акціонерної форми власності управління
відокремилося від власності на капітал. Цей процес став особливо

помітним у 30  ті роки XX ст., коли американські економісти А.
Берлі та А. Мінз висунули ідею «революції управлінців». Перехід
влади до вищих управлінців вони пояснили двома обставинами:
розподілом великих пакетів акцій між спадкоємцями (у процесі

зростання абсолютних розмірів капіталу та його розподілу
індивідуальні пакети акцій стають недостатніми для контролю);
зростанням самофінансування (внаслідок мобілізації капіталу за

203