Page 185 - 6701
P. 185

а)  методи  екстраполяції  (кількісних  параметрів  науково-
            технічного, ресурсного потенціалу, виробничих потужностей);

                   б)  експертні  методи  (метод  “Дельфі”,  метод  типу  «інтерв’ю»,
            метод «мозкової атаки», колективні експертні оцінювання);
                   в)  методи  моделювання  (історичні  аналоги,  економіко-

            математичні, інформаційні, функціонально-ієрархічні моделі).
                   План стратегічних змін на промисловому підприємстві загалом і
            кожен  з  його  заходів  у  процесі  їхнього  виконання  мають  досягти

            певного  результату,  певної  мети,  яка  виступає  як  ідеальний  образ
            бажаного,  можливого  і  необхідного  стану  підприємства  чи  окремої
            його складової. Мета у стратегічній діяльності підприємства відіграє
            орієнтаційне, стимулююче та контрольно-оцінююче значення.

                   Зміст  цілей  пов’язаний  з  тим,  що  вони  визначають  напрями
            бізнесу, формують напрями дій, встановлюють пріоритети діяльності,

            концентрують  зусилля  у  конкретній  сфері,  визначають  рівні  для
            оцінювання результатів, відповідають суспільним цінностям.
                   До  принципів  формування  цілей  відносять:  зрозумілість,
            конкретність,  однозначність,  ієрархічність,  взаємоузгодженість,

            вимірюваність,             множинність,             досяжність,           перспективність,
            мобілізаційність.

                   Ознаками розподілу цілей виступають:
                   а)  ознаки  за  сферою  діяльності:  виробничі,  технічні,  соціальні,
            економічні, організаційні;
                   б)  за  ієрархією:  загальнокорпоративні,  ділові,  функціональні,

            операційні;
                   в) за ініціативою формування: особистісні, групові, колективні;
                   г)     за     терміном         реалізації:       стратегічні,         довгострокові,

            середньострокові, оперативні.
                   Основні  правила  побудови  «дерева  цілей»:  1)  генеральна  або
            основна  мета  має  розподілятися  на  підцілі  (першого,  другого,
            третього  і  т.д.  рівня);  2)  генеральна  ціль  досягається  за  умови

            виконання підцілей; 3) розчленування генеральної мети завершують
            конкретним заходом (що, коли, хто, як).

                   Комерційно-господарську                       діяльність              промислового
            підприємства важко оцінити за допомогою якогось одного показника
            (наприклад,          прибутку).         Зазвичай,        доцільно        використовувати
            сукупність  кількісних  та  якісних  характеристик  мети:  цільових

            установок  (орієнтирів),  цільових  показників  (індикаторів),  цільових
            нормативів.          Цільова         установка            (орієнтир)           дає      якісну

                                                           183
   180   181   182   183   184   185   186   187   188   189   190