Page 183 - 6701

на досить тривалий період (до кількох десятків років);

 демонструє узгодженість стратегічних заходів з необхідністю
ресурсного забезпечення, термінами їхнього виконання,
встановленням персональної відповідальності, системи контролю.
Враховуючи, що будь-яке нововведення має як позитивні, так і

негативні риси, звернемо увагу й на ті недоліки, що можуть
супроводжувати процес стратегічного планування досить часто немає

необхідної інформації для прийняття стратегічних рішень, або її
наявність з певних причин може не влаштовувати вище керівництво:
 не завжди стратегічні заходи мають чітку кількісну та якісну
визначеність;

 стратегічні наміри вищого керівництва не завжди
підкріплюються необхідними ресурсами, підтримкою громадськості,

врешті-решт особистим потенціалом вищих керівників
(компетентність, настирливість, харизматичність тощо);
 часто-густо стратегічні плани не знаходять свого продовження в

діях тактичного, оперативного характеру;
 недосконалість системи мотивації в процесі розробки,
прийняття та реалізації стратегічних рішень;

 «келійність» при формуванні заходів стратегічного плану може
супроводжуватися опором передбачуваним змінам.
Наведені теоретичні підвалини стратегічного планування як

стрижневої основи стратегічного управління відкривають можливості
для здійснення самого процесу формування комплексу стратегічних
заходів на промисловому підприємстві.

7.2. Складові плану стратегічних змін

Підприємству потрібен план стратегічних перетворень задля

досягнення довгострокових орієнтирів. Саме стратегічний план дає
відповідь на низку запитань, пов’язаних з тим, як, яким чином, якими
шляхами, з якими ресурсами, якими виконавцями, за яких

передбачених та непередбачених умов можна досягти бажаного
результату у складних, нестандартних ситуаціях.
Стратегічний план повинен мати декілька «зрізів»:

 функціональний (що робити?), у якому відображають комплекс
заходів відповідного спрямування (маркетингові, фінансові,
інноваційні);

181