Page 187 - 6701

галузях, з різноманітними технологіями, каналами розподілу. Процес
розробки загальнокорпоративної стратегії передбачає низку дій, а

саме: 1) дії, спрямовані на досягнення диверсифікації, тобто
визначення сфер діяльності, від яких необхідно поступово
відмовитися, натомість освоївши нові перспективні галузі; 2)

поліпшення загальних показників роботи у тих сферах діяльності, в
яких працює підприємство; 3) знаходження шляхів отримання
синергічного ефекту при розширенні сфер діяльності; 4) створення

інвестиційних пріоритетів за рахунок переливання коштів у найбільш
перспективні сфери бізнесу.
Загальнокорпоративну стратегію формує вище керівництво за
участю ключових фігур у системі управління. Стратегічні рішення

загальнокорпоративного характеру розглядає і приймає, зазвичай,
рада директорів компанії.
Ділова або бізнес-стратегія передбачає створення

комплексу стратегічних заходів в окремій сфері підприємницької
діяльності, а саме: 1) реагування на зміни у конкурентному
середовищі певної галузі, дію факторів макросередовища; 2) розробку

низки заходів, реалізація яких принесе підприємству відчутні
конкурентні переваги на ринку; 3) об’єднання стратегічних ініціатив
функціональних відділів підприємства; 4) розв’язання стратегічних

проблем ситуаційного характеру, тобто таких, що виникли
спонтанно, але які можуть принести відчутні вигоди для
підприємства. Відповідальність за ділову стратегію несе керівник
відповідного напряму діяльності підприємства.

Функціональні стратегії забезпечують виконання ділової та
загальнокорпоративної стратегії та формуються відповідно до
конкретних функцій управління (маркетинг, фінанси, матеріально-

технічне постачання, НДДКР, виробництво, збут, персонал).
Безумовно, подані стратегії мають бути узгоджені між собою, хоча
здійснити це не так просто, оскільки кожен з функціональних

керівників вважає свою сферу діяльності найважливішою на
підприємстві. Вирішальне слово у процесі визначення пріоритетів
функціональної діяльності, розподілу ресурсів  за вищим

керівництвом.
Операційні стратегії належать до ще більш конкретних
стратегічних ініціатив та підходів у керівництві оперативними

одиницями: корпусами, регіональними відділеннями, цехами,
великими дільницями. По суті, операційні стратегії лежать в основі

185