Page 48 - 6643

4.3 Моделі систем управління якістю: модель Фейгенбаума, моделі Етінгера-
Сітінга, модель Джурана. Теорії Маслоу та Мак-Грегора

Модель управління якістю А. Фейгенбаума базуються на двох положеннях:
- споживач повинен отримувати тільки якісну продукцію;
- основні зусилля слід спрямовувати на контроль якості.
А. Фейгенбаум запропонував модель «Загального контролю якості» (TQC - Total
Qualiti Control) і ввів поняття вартості якості. Практичну реалізацію в повному обсязі
ця система отримала в Японії.
У 1960-х роках Фейгенбаумом була сформульована концепція комплексного
управління якістю, яка стала в 1970-ті роки новою філософією у сфері управління
підприємством. Головні положення концепції всеохоплюючого управління якістю:
- управління якістю на всіх стадіях створення продукції;
- управління якістю на всіх рівнях управлінської ієрархії підприємства
- якість реалізації технічних, економічних, організаційних і соціально-
психологічних складових;
- формування нової організаційної структури, оскільки проблема якості переросла
існуючу організаційну структуру;
- ефективне комплексне управління якістю необхідно проектувати і здійснювати
на ранніх стадіях створення продукції;
- вимоги до виконання робіт при комплексному управлінні доцільно
встановлювати у фірмових стандартах;
- якість має бути планованою.
- запровадити чіткий облік витрат на якість;
За твердженням Фейгенбаума, комплексне управління якістю - це стиль
керівництва, який породжує нову культуру управління підприємством.
Фейгенбаум сформулював чотири «смертельні гріхи» в підходах до якості, які
необхідно враховувати:
1-й «гріх» - проголошення гасел та поверхневі зміни.
2-й «гріх» - програми з якості орієнтують на робітників («сині комірці») і не
враховують важливої ролі інженерних служб («білі комірці»).
3-й «гріх» - небажання визнати, що постійного рівня якості не існує (він повинен
безперервно підвищуватися).
4-й «гріх» - помилкова думка стосовно автоматизації, яка сама по собі не є
останнім словом у підвищенні якості.
А. Фейгенбаум запропонував 4 умови безперервного вдосконалення
(покращення):
1. Необхідно впроваджувати (встановлювати) стандарти в управлінні якістю.
2. Необхідно оцінювати відповідність продукції вимогам стандартів.
3. Необхідно своєчасно коригувати стандарти з метою підвищення якості.
4. Необхідно планувати нове поліпшення.
Модель системи управління якістю Еттінгера-Сіттіга розроблена
голландськими вченими Дж. Ван Етінгером і Дж. Сіттігом Європейською організацією
з контролю якості, враховує вплив попиту на якість продукції, результати вивчення
ринків збуту та необхідність управління функціональною якістю (врахування умов, в
яких продукт буде використаний). Модель Еттінгера-Сіттіга є постійним циклом
управління якістю, який включає в себе управління якістю в процесі проектування,
збуту продукції, гарантійного обслуговування та контроль якості в процесі
виробництва.
Графічно зображується безперервним кругом, розділеним на сектори. Кожен
сектор відображає певний склад функцій. Перший етап кожного циклу управління
якістю - вивчення попиту.

48