Page 46 - 6631

• Форми державного устрою Арістотель ділить на правильні: монархія, аристократія,
політія, і неправильні: тиранія, олігархія, демократія. Вчення Арістотеля про людину
скероване на те, щоб спрямувати особистість на службу державі Людина – це «політична
тварина». Вона народилася політичною істотою і несе в собі інстинктивне прагнення до
«спільного співжиття». Центральна категорія етики для суспільного життя – справедливість.
Справедливим можна бути лише щодо іншої людини. А це і є прояв турботи про суспільство,
адже в справедливості людина показує себе насамперед політичною суспільною істотою. На
думку Арістотеля, справедливість полягає в рівності, але для рівних, а нерівність – для
нерівних. Нерівність – це нормальний стан людей.
• Творчість Арістотеля – вершина не тільки античної філософії, але й всього мислення
стародавнього світу, найбільш широка і в логічному плані найбільш розвинена система
пізнання. Арістотель не тільки впорядкував, а й систематизував, узагальнив досягнення
філософії свого часу. За своїм характером його творчість була гідним внеском у розвиток
наукових досліджень Змістовність і розвиненість філософської системи Арістотеля були універ-
сальними. В його особі філософська думка Стародавньої Греції досягає свого апогею, і
починається формування європейської культури. Цей процес триває і нині, оскільки не можна
уявити сучасну цивілізацію без античної спадщини.

Висновки

Філософські школи стародавньої Індії формуються на ґрунті міфологічно-релігійного
світогляду. В коло своїх міркувань вони включають найважливіші проблеми: початок буття;
формування духу; особливості внутрішнього світу людини; роль людського пізнання в пошуках
сенсу життя; напрями удосконалення особистої долі. У цій проблематиці переважає пошук
шляхів звільнення від невблаганного тиску життєвих закономірностей, хоча звільнення
розумілося значною мірою як подолання людською унікальністю та індивідуальністю
протилежності загального. Ідея звільнення людини від страждань, центральна у буддизмі, так
чи інакше поділялася майже всіма філософськими системами давньоіндійської філософії.
Справжнє призначення філософії полягає в тому, щоб за допомогою істинного знання
організувати духовно-релігійне життя людини, допомогти їй у пошуках шляхів уникнення
страждань і досягнення звільнення.
У філософському мисленні стародавнього Китаю розроблено глибокі та оригінальні
уявлення про світобудову, вихідні начала буття. При тому людина органічно вписувалась у
світову цілісність, орієнтувалася на фундаментальні підвалини основи буття, намагаючись
виконати повеління вищих законів світу, змінити себе і ввести у стан гармонійної досконалості.
Філософську думку стародавнього Китаю відзначає образний, афористичний стиль мислення,
що надихає на зацікавлене, але неутилітарне заглиблення у людську духовність, збуджує
інтерес до філософських роздумів. Багата спадщина давньокитайської філософії дала імпульс
розвиткові світової філософії. Через Індію ідеї китайської філософії потрапляють до Європи.
Найбільш повне знайомство з китайською філософією відбулося наприкінці XVII та у XVIII ст.
Філософська думка стародавньої Індії та стародавнього Китаю поставила проблему
співвідношення західного і східного типу цивілізацій, питання про причини та наслідки
суттєвих відмінностей між звичаями і поведінкою людей та про можливості й умови їх
взаєморозуміння. Ця проблема підводить до осмислення особливостей західної і східної
філософії.
Антична філософія 6 особах видатних представників, особливо Сократа, Платона,
Арістотеля, вперше поставила і професійно обґрунтувала проблеми гносеології, онтології,
логіки, антропології, етики тощо. Антична філософія є великим духовним здобутком людства.
Вона не тільки вперше відкрила широкі обрії людського світорозуміння, а й зафіксувала
прозріння у межах цих обріїв. Антична філософія є початком європейської філософії; в
Стародавній Греції визначено всі ідеї та напрями майбутнього розвитку філософського мислен-
ня. В період її класичного існування в поле зору філософії входять усі основні сфери людської
життєдіяльності, філософія стає деталізованою, систематизованою, розгалуженою. Антична
філософія тісно пов'язана з розвитком філософської думки України: після прийняття
46