Page 158 - 6631

Емоція (лат. emovere – збуджувати, хвилювати) – один із виявів суб’єктивного ставлення
людини до навколишнього світу і самої себе у формі безпосереднього переживання, душевного
хвилювання (гнів, страх, радість і т. п.).
Енцикліка – послання Папи Римського до всіх католиків чи окремої країни, віруючих
інших віросповідань, інколи також до невіруючих. Присвячується найважливішим суспільно-
політичним, релігійним, моральним питанням.
Есхатологія (гр. eschatos – останній, logos – вчення) – релігійне вчення про кінцеву долю
людства і світу.
Етнологія релігії – розділ релігієзнавства, що вивчає місце і роль етнічного та релігійного
компонентів у житті певного народу, нації.

Етнонаціональні релігії – релігії, чия поява і функціонування, межі поширення та
основні символи пов’язані з певною етнонаціональною спільнотою.

Етнос (гр. ethnos – народ, плем’я) – історична, позатери- торіальна, позад ержавна
спільнота людей, об’єднаних спільним походженням, культурою, мовою, самосвідомістю та
етнонімом (назвою).

Єва – згідно з Біблією, перша жінка на Землі, прамати людства, створена Богом на шостий
день його творіння з ребра Адама і приведена йому як дружина.

Євангелія (гр. euangelion – блага вість) – ранньохристиянські твори, що оповідають про
життя Ісуса Христа та розкривають зміст його вчення. Окрім чотирьох, які ввійшли в
канонічний текст Нового Завіту (Євангелія від Матфея, Марка, Луки, Іоана), були ще Євангелія
від інших авторів (Петра, Андрія, Филипа тощо). Нині їх відомо понад 3 0.

Євхаристія – грец. «подяка». Таїнство Причастя.
Єлей – освячене оливкова олія. Вживається для лампад і для помазування під час
богослужіння.
Єпархія (гр. eparchia – володарювання) – церковно-адміністративний округ у
християнській церкві на чолі з архієреєм.
Єпископ (по-іншому – архієрей) – вищий ступінь священства в християнських церквах,
які визнають єпископат. Тільки Є. можуть рукопокладати у диякони, священики та єпископи
(останніх – разом з іншими єпископами). В католицькій та православній церквах Є. обов’язково
повинен бути ченцем. Почесне звання для Є. – архієпископ. Може отримати титул митрополита
– вищого звання духовної особи.

Єпитрахиль – грец. «нашийник». Довга, широка смуга матерії, яку священик,
відправляючи службу, надягає на шию, так що обидва кінці рівно спускаються спереду нижче
колін.

Єресь (старогр. airesis – відбір, переконання) – релігійні вчення, відмінні від офіційних
релігійних доктрин і організацій.
Єрусалим – місто в Палестині, де зосереджено святині християнської, іудейської та
мусульманської релігій. Прихильниками цих віросповідань вважається священним містом.
Жертвопринесення – один із найдавніших релігійних обрядів принесення жертв, дарів
Богу, святим ангелам, духам померлих предків та ін. У християнстві це – запалювання свічок і
лампад, освячення хліба, плодів, поминання батьків на могилах, причастя та ін.
Завіт – поняття Біблії, що означає сакральний союз Бога з людством.
Знахарство – система лікування захворювань, яка рунтується на уявленнях про їхнє
надприродне походження.

Зооморфізм (гр. zoon – тварина, morphe – форма) – надання рис тварин образам реальних

158