Page 161 - 6631

нинішню долю і наступний стан її душі.

Категорії релігієзнавства – загальні поняття, що відображають суттєві, закономірні
зв’язки і відношення, притаманні релігійному феномену та явищам, безпосередньо пов’язаним
із ним.

Катехізис (гр. kateehesis – повчання) – книга, що містить короткий виклад основ
християнського віровчення і моралі переважно у формі запитань і відповідей.
Католицизм (гр. katolikos – загальний, вселенський) – один із основних (поряд із
православ’ям і протестантизмом) напрямів у християнстві, що остаточно сформувався після
поділу християнської церкви у 1054 р.

Квазіатеїзм (лат. quasi – ніби, майже) – удаваний, несправжній атеїзм, наприклад атеїзм
радянської доби.
Квазірелігія (лат. quasi – ніби, майже) – несправжній, удаваний (нерелігійний) об’єкт
поклоніння.
Києво-Печерська лавра – один із найдавніших (приблизно 1051 р.) православних
чоловічих монастирів в Україні, що одержав свою назву через розміщення на початку свого
існування у печерах.
Київська митрополія – церковний округ, що до середини XV ст. об’єднував усі
християнські громади, парафії, єпархії та здійснював канонічний контроль над духовним
життям у Київській Русі, перебуваючи в юрисдикції Константинопольського патріарха.
Кияс – порівняння, або аналогія, з юридично подібними випадками; судження про не
передбачені Кораном і Суною положення за аналогією з тими, які є.
Компенсаційно-терапевтична функція релігії – здатність релігії своїми специфічними
засобами й властивостями («свободою у дусі», «братством у вірі», «рівністю у гріховності й
стражданні», особистісним богоспілкуванням тощо) компенсувати обмеженість, безсилля,
залежність людей від об’єктивних умов існування, розриви у соціальному житті та ціннісній
орієнтації людей, наповнити новим сенсом їхнє життя.

Комунікативна функція релігії – здатність релігії впливати на процес спілкування
віруючих, їх соціалізацію, передавання та засвоєння інформації та формувати між ними духовні
зв’язки.

Комунікація (лат. communicatio – зв’язок, повідомлення) – передавання інформації від
однієї людини до іншої; спілкування, що рунтується на взаєморозумінні.

Конгрегації – органи управління Ватикану.
Кондак – коротка пісня, в якій стисло зображається життєвий подвиг святого або зміст
священної події.
Конклав (лат. con clave – досл., замкнута кімната) – збори кардиналів, що скликаються
відразу після смерті папи римського для обрання нового папи.

Конкордат – договір між Папою Римським та урядом якоїсь країни, згідно з яким
визначаються положення та привілеї католицької церкви в даній країні.

Конфесія (лат. confessio – визнання, сповідування) – релігійне об’єднання, що має своє
віровчення, культ і організацію.
Конфі рмація (лат. confirmatio – зміцнення) – таїнство миропомазання в католицькій
церкві.
Конфуціанство – комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних
доктрин, сформованих Конфуцієм (551- 479 р. до н. е.). У їх основі – питання моральної
природи людини, її життя в родині, державі, суспільстві.

161