Page 162 - 6631

Коран – священна книга мусульман. Вважається, що вона вічно зберігається в Аллаха,
який передав її у вигляді одкровення пророка Мухаммеда.

Кордоцентризм (лат. cor, cordis – серце) – релігійно- філософська концепція
богопізнання, в якій центральне місце відводиться серцю як органу пізнання Бога.

Креаціонізм (лат. creatio – створюю) – релігійне вчення про створення світу Богом із
нічого. Притаманне іудаїзму, християнству, ісламу.
Культова діяльність – система певних обрядів, сукупність стереотипних символічних дій
віруючих, у якій втілюються їхні релігійні уявлення. Спрямована на встановлення двосторонніх
стосунків між людиною і надприродним.

Курія – назва сукупності верховних установ Ватикану, що відають фінансами,
шлюборозлучними процесами, питаннями канонізації святих, заснування орденів та ін.
Кутя (гр.– зерно) – обрядова страва східних слов’ян та інших давніх народів під час
новорічних свят. Відома із дохристиянських часів.
Лавра (гр. laura – вулиця, прохід) – назва найбільших і найвпливовіших православних
чоловічих монастирів. В Україні лаврою називаються два монастирі: Києво-Печерська (з 1182
р.) в Києві і Почаївська (з 1833 р.) на Тернопіллі.
Ладан – ароматична смола, що виділяє під час горіння ароматичний дим. Л. збирають із
надрізів кори дерева босвели, що росте у Східній Африці.
Легат – особа, яка виконує особливі доручення Папи в країнах, з якими Ватикан має
дипломатичні відносини.

Легітимація (лат. legitimus – законний) – визначення або підтвердження законності
якогось права чи повноваження.

Легітимізуюча функція релігії – здатність релігії виховувати у віруючих шанобливе
ставлення до певних суспільних норм поведінки як до продукту Божого промислу, а не
суспільного розвитку.

Лжиця – ложечка, якою причащають вірних Тіла і Крові Христової.
Лінгвістичне релігієзнавство – напрям релігієзнавства, предметом дослідження якого є
мова релігії як знакова система, що містить вербальні та невербальні засоби символічно
зашифрованої інформації, джерелом для яких є священні тексти.
Літургія (гр. litos – загальний, ergou – справа) – обідня, найголовніше християнське
богослужіння, що проводиться у всіх християнських віросповіданнях. Обов’язковим елементом
усіх літургій є таїнство причастя (євхаристія).

Людський дух – здатність людини відчувати, виявляти вольові зусилля, визначати мету
життя і творчо діяти.
Лютеранство – деномінація в протестантизмі, основні принципи віровчення якої
сформульовані М. Лютером (1483-1546) та його послідовниками. За Лютером, людину рятує
тільки її особиста віра в Бога. Звідси й вчення про загальне священство, рівність усіх віруючих
перед Богом, заперечення чернецтва тощо.

Магія (гр. mageia, лат. magia – чаклунство) – сукупність уявлень і обрядів, в основу яких
покладено віру в таємничі сили, з допомогою яких шляхом певних символічних дій можна
здійснювати вплив на людей, предметний світ чи хід подій.

Мара – в міфології багатьох народів світу демоністичне уособлення зла.
Матфей – в християнській традиції один із 12 апостолів, найближчий учень Ісуса Христа,
автор першого канонічного Євангелія.

Медитація (лат. meditatio – міркування) – розумові дії, за допомогою яких досягається
162