Page 106 - 6631

Усе це від бувалося на фоні занепаду античних порядків, уже нездат них згармонізувати
суспільне життя. Утвердження нових норм внутріполітичного життя, які спиралися на військо,
бюрократію, місцеву знать, населення сприймало зі значними переживаннями. Різноманітні
форми протесту про ти нових відносин зосередило в собі християнство, яке, заперечуючи
рабовласницькі порядки, проголошуючи рівність усіх людей, вселяло сподівання на подолання
гніту, здобуття свободи.
У формуванні християнства відіграла помітну роль і централізація державної влади, що
потребувала відповідної релігійної опори, якою було уявлення про єдиного Бога. Економічне,
політичне спілкування народів Римської імперії живило у їх свідомості уявлення про над-
національного Бога-спасителя всіх людей незалежно від національності.
Головними ідейними джерелами християнства були іудаїзм, релігійно-філософські
вчення Філона та Сенеки (стоїцизм), ідеологія кумранської общини есеїв, релігії східних
народів Римської імперії.
Християнство тісно пов'язане з іудаїзмом, від якого воно успадкувало найдавнішу
частину Біблії – Старий Завіт (в іудеїв він називається Танах), вчення про єдиного Бога,
пришестя месії, створення світу за шість днів, кінець світу, а також багато сюжетів та образів
для створення життєпису Ісуса Христа. Навіть найважливіша частина імені – Христос – є
перекладом грецькою мовою іудейського релігійного терміна «месія» (букв, помазаник, у пе-
рекладі – посланець Божий, рятівник людей).
Іудео-елліністичний філософ Філон (прибл. 25 до н.е. – прибл. 50 н.е.) висунув ідеї про
вроджену гріховність людини, необхідність спасіння душі за допомогою аскетизму та
страждання, розробив учення про логос («Боже слово»), «Сина Божого» як посередника між
Богом і людьми, що розвивало погляд іудейської релігії на месію. Він твердив, що месія є
Богом. Християни теж визнали свого месію Богом. У Сенеки (4 до н.е. – 65 н.е.) християни
запозичили етичні ідеї про рівність людей перед Богом, спасіння душі як мету життя,
презирство до земного життя, любов до ворогів, покірність долі. Кумранською общиною
називали іудейську релігійну секту есеїв, яка діяла в місті Кумран. Кумраніти вважали, що
месія є людиною. Перше пришестя, під час якого він постраждав за людей, вже відбулося, і
тому потрібно чекати другого пришестя, з яким пов'язаний кінець світу. Відомості про це
містять давні рукописи кумранської секти есеїв, знайдені у 1947 р. у місцевості Хірбет-Кумран,
на узбережжі Мертвого моря.
Творення християнської ідеології відбувалося не без впливу культів східних богів:
Осіріса (Єгипет), Мітри (Персія), Адоніса (Фінікія), Аттіса (Фригія), Будди (Індія) та ін., адже
на початку нашої ери східні релігії мали значне поширення в Римській імперії. У міфах про
східних богів, які виникли набагато раніше за християнство, простежується разючий збіг подій
з тими, що викладені в оповідях про Христа (переслідування немовляти злим царем, зцілення
хворих та воскресіння мертвих, смерть і воскресіння Бога та ін.).
Згідно з християнським вченням засновником його є Ісус Христос – Син Божий, який з
волі Бога-Отця зійшов на землю, олюднився через народження Дівою Марією, дав людям
заповіді Нового Завіту, прийняв страждальницьку смерть, воскрес і вознісся на небо.
Ісус Христос (давньоєвр. – спасіння, грец. – помазаник). За християнською традицією,
він вважається боголюдиною, що поєднує божественні та людські начала, постаючи як друга
іпостась Святої Трійці – Бог-син.
Згідно з Біблією народився він у розташованому на південь від Єрусалиму іудейському
містечку Віфлеємі (це узгоджується з твердженнями єврейського пророка Міхея про те, що у
Віфлеємі народиться вождь, який врятує народ Ізраїлю) внаслідок непорочного зачаття від
Святого Духа Діви Марії, яка була дружиною тесляра Йосипа. Сталося це 750 р. за римським
літочисленням. З цього моменту християни ведуть своє літочислення. Народження немовляти
відбулося у пастушій стайні, бо у Віфлеємі, куди Йосип і Марія прибули для перепису
населення, не знайшлося їм іншого пристановища. Першими вклонилися йому місцеві пастухи.
Восьмого дня після народження немовля було названо Ісусом і над ним було здійснено обряд
обрізання. Сорокового дня в Єрусалимському храмі відбулося його ритуальне посвячення
Богові. Мав Ісус чотирьох братів і сестер, але їхніх імен у Євангеліях не названо. Дізнавшись

106