Page 105 - 6631

ЛЕКЦІЯ 7.

Тема: Християнство. Християнське багатоманіття в контексті
історії та сьогодення України

1. Історичні умови виникнення і поширення християнства.
2. Історичність особи Ісуса Христа, хронологія його життя.
3. Догмати і культ християнства.
4. Розкол християнства у 1054 р.: причини та наслідки.
5. Діяльність УГКЦ, УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП у сучасній Україні.
6. Протестантизм.
Тип заняття: лекція.
Мета лекції: розкрити основні положення теми, з’ясувати що таке християнство, яка
його історія, узагальнити догмати і культ християнства, дати рекомендації щодо використання
основних висновків за темами на практичних заняттях.
Завдання лекції: дати загальну характеристику поняттю «конфесія», визначити
діяльність УГКЦ, УАПЦ, УПЦ-КП, УПЦ-МП та охарактеризувати їх; проаналізувати питання,
що пов'язані із розколом у християнстві 1054 року; розглянути основни віровчення
протестантизму.
Ключові слова: християнство, католицизм, православ’я, догмат, культ, обряд.

Християнство

Християнство є однією з найпоширеніших релігій свічу, яка має до 1,5 млрд.
послідовників у Європі, Америці, Африці, на Близькому Сході та в інших регіонах. Це – друга
за часом виникнення (після буддизму) світова реліг і я , яка охоплює три головні напрями –
православ'я, ка-і п іицизм, протестантизм.

Історичні передумови виникнення

Зародилося християнство в середині І ст. н.е. у східних провінціях Римської імперії серед
єврейського населення Палестини у процесі злиття іудаїстських сект, існуючи на перших порах
як сектантське утворення в межах іудаїзму. Різні чинники прислужилися до його виникнення.
Одним із найвпливовіших серед них був соціально-політичний, що виявився у глибокій кризі
Римської імперії, супроводжуваній невдоволенням населення існуючими порядками, по-
встаннями і навіть громадянськими війнами.
Особливо глибокою була криза в палестинській провінції Іудеї, яка гостро переживала
втрату незалежності. Однак серед іудейського народу не було єдності в оцінках свого
соціально-політичного становища і в поглядах на майбутнє, що засвідчувало спрямування
різних суспільно-політичних рухів. Активну непримиренність, що передбачала необхідність
збройної боротьби, виявляв рух.іслотів, який об'єднував соціальні низи суспільства. Значно
консервативнішу позицію займали саддукеї, до яких належала іудейська знать, а також фарисеї,
до яких входили торгівці, лихварі, середні землевласники, середні та нижчі служителі культу.
Осібною була позиція есеїв – здебільшого знедолених людей, які жили общинами, вели спільне
господарство, мали спільне майно. Багато представників цієї течії дотримувалися аскетизму,
безшлюбності, ритуальної чистоти (перед спільними трапезами здійснювали обмивання, носили
білий одяг), дотримувалися суботи. Вони вірили у всевладність Бога, безсмертя душі,
потойбічне життя, обов'язковим вважали вивчення священних книг. Саме в річищі
ортодоксального іудаїзм у були започатковані витоки християнства.
Тоді палестинськими землями бродило немало проповідників, які віщували наближення
приходу месії, що, ставши царем іудейським, врятує народ. Довкола них форму валися
сектантські утворення.
Подібні процеси відбувалися і в інших землях Римської імперії, в якій усе гострішало
протистояння між раба ми і вільними громадянами, між населенням Риму і про вінцій, між
спадковою знаттю і новою соціальною силою -розбагатілими вершниками (воїнами імперії).

105