Page 104 - 6631

вмирала людина, їй у могилу клали знаряддя і предмети праці. Вважалося, що двійники цих
речей служитимуть двійникам людських тіл у країні мертвих.
В анімізмі відбувається подальше роздвоєння світу: світ реальних об'єктів нібито
доповнюється світом духовної сутності. У багатьох народів головними двійниками були душі
померлих родичів. Тому первісний анімізм ще називають культом предків. У початковому
анімізмі двійники уявлялися як інше тіло, невидиме і невідчутне. У багатьох народів
побутувала думка, що за певних обставин двійника можна побачити, почути, відчути: уві сні –
як відображення, у воді – як тінь. На цій стадії розвитку релігії не існувало уявлення про
безтілесну душу, двійники мислились як інша плоть, що має всі речові характеристики: форму,
об'єм, вагу, колір, запах. Наприклад, гренландці вважали, що душі людей мають такі форми, як і
їх тіла.
Оскільки люди уві сні «бачили» й душі померлих, виникло уявлення про безсмертя
двійників, яке переросло в уявлення про потойбічне життя. Вважалось, що країна мертвих
розташована не на небі, а десь на землі чи під землею. Життя душ уявлялось звичайним
продовженням реального життя. Так, за уявленням індійців-алконгінів, душа мисливця у країні
мертвих ганяється за душами лося і бобра. В окремих народів існувало уявлення про
переселення душ у нові тіла.
У сучасних релігіях анімістичний елемент посідає значне місце. Уявлення про Бога,
Диявола, ангелів, безсмертні душі – все це є ускладненим анімізмом. Самостійно анімізм живе у
вірі в привиди і спіритизмі (віра у можливість спілкування з душею померлого за допомогою
блюдця, що крутиться.

Словник:

- Релігієзнавство – гуманітарна наука, яка досліджує суспільно-історичну природу релігії,
механізм її соціальних зв 'язків з політичними, економічними, духовними системами
суспільства, особливості їх впливу на віруючих.
- Бог – верховна надприродна сутність, яка, згідно з різними релігійними вченнями, наділена
вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу, зумовлюючи
все, що відбувається в ньому.
- Р е л і г і я – духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі, виражає
її віру в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, є засобом спілкування з
ним, входження в його світ, причетності до нього.
- Віра – стан релігійної свідомості, що виявляється у бездоказованому визнанні істинності
релігійного вчення, існування надприродних сил, абсолюту.
- Релігійний культ (лат. догляд, поклоніння) – реалізація віри у предметах, символах, діях
індивідів, груп віруючих.
- Релігійний обряд – зумовлені звичаями, традиціями символічні індивідуальні,
колективні дії, що втілюють певні ідеї, норми, ідеали та уявлення і спрямовані на
встановлення взаємовідносин людини з надприродними об'єктами.

Література до лекції
1. Бублик С.А. Релігієзнавство / С. А Бублик. – К., 1998.
2. Калінін А., Харковщенко Е. Релігієзнавство / А. Калінін, Е. Харковщенко. – К., 1995.
3. Кислюк К., Кучер О. Релігієзнавство, навчальний посібник.- Київ, 2004.
4. Петрусенко О.П. Скалецький М.П. Релігієзнавство. Навчальний посібник, Львів, 2004.
5. Лубський В.І. Релігієзнавство. – К., 1997.

104