Page 102 - 6631

символічними діями – обрядами (надприродний шлях). Наприклад, мисливці деяких північно-
американських індійських племен ще в XIX ст. перед початком полювання на бізонів
виконували ритуальний танець, вважаючи, що це допоможе їм заманити бізонів до стійбищ і
забезпечити вдале полювання. На цій підставі магію вважають зародковою формою релігійного
культу. 3. Фрейд стверджував, що магія походить з уявлень про «всемогутність думок». За
методами впливу її класифікують на контактну (зіткнення носія магічної сили з об'єктом, на
який спрямовано її вплив) та ініціальну (спрямована на недосяжний для суб'єкта магічної дії
об'єкт). За метою вона буває виробничою, лікувальною, застережною, військовою,
метеорологічною (магія погоди) та ін. Найпоширенішою була виробнича магія, яка мала кілька
відгалужень: мисливська, риболовецька, будівельна тощо. З розвитком суспільства виникали
нові різновиди виробничої магії: землеробська, скотарська, гончарська, ковальська, навчальна,
спортивна. Особливим різновидом застережної магії були релігійні табу. Слово «табу»
запозичене з мов жителів Гавайських островів і означає заборону будь-що робити, аби не
накликати на себе біди.
Австралійські аборигени, наприклад, майже всі хвороби вважали насланими своїми
недоброзичливцями, а тому були дуже обережними у спілкуванні з незнайомцями. Не менш
сильною була віра, що магічними діями можна наслати біду своїм ворогам: у деяких індійських
племенах проколювали стрілами виготовлені їх фігурки, сподіваючись, що це станеться із
ними.
Магічні дії виконували чаклуни, шамани, які, становлячи особливий прошарок,
користувалися особливою пошаною. Згодом їх позиції були потіснені жерцями і свя-
щеннослужителями, а ще пізніше їх піддавали гонінням. У середні віки чаклунство було
поширене у формі білої (за допомогою небесних сил) і чорної (за допомгою пекельних сил)
магії. Окремі елементи їх використовують і тепер. Магія дійшла до наших днів як елемент
сучасної релігії (віра в надприродну силу обрядів), а також у самостійній формі (ворожіння на
картах тощо).
Фетишизм. Як спосіб олюднення природи, фетишизм виник у ранньородовому
суспільстві. Вперше він був виявлений у XV ст. португальськими моряками в Західній Африці.
А першим його описав французький дослідник Шарль де Брос у праці «Культ богів-фетишів»
(1760) на матеріалах вірувань африканських негрів, давніх єгиптян, греків, римлян. Елементи
фетишизму присутні в релігіях усіх народів.
Фетишизм (порт, fetico – амулет, зачарована річ) – віра в існування у матеріальних
об'єктів надприродних властивостей.
Загалом фетишизм можна охарактеризувати як поклоніння неодухотвореним речам.
Фетишами вважають предмети, яким віруючі приписують надприродні властивості (здатність
зцілювати, оберігати від невдач, забезпечувати успіх). Ними могли бути незвичайний камінь,
шматок дерева, ювелірний виріб – будь-який предмет, що чимось привертав до себе увагу.
Часто фетишами ставали випадкові предмети, якими людина володіла в момент досягнення
успіху. За допомогу фетишам дякували, за створені перешкоди їх карали, піддаючи тортурам.
Якщо людину з якихось причин настигала невдача, ці предмети вона переставала вважати
фетишами.
Порівняно з магією фетишизм є складнішою формою релігії. Якщо магія посилювала
вплив на природу, то фетишизм наділяв чудодійними властивостями матеріальні об'єкти.
Завдяки цьому до реальної корисності предметів додавали надприродні властивості, пов'язані з
допомогою й заступництвом щодо людей. Фетишам не поклонялися, їх шанували. Серед учених
побутує думка, що у фетишизмі в зародковій формі з'являється ідея Бога.
У сучасних релігіях фетишизм зберігся у формі поклоніння священним предметам
(хрести, ікони, мощі) та у вірі в талісмани й амулети. Талісман, на думку забобонних людей,
приносить щастя, амулет оберігає від нещастя. Сучасними фетишами є, наприклад, іконки,
ладанки, кулони, слоники, іграшки, «щасливі» квитки.
Тотемізм. Сформувався він у процесі виникнення родового ладу, освоєння первісними
людьми полювання і збиральництва як основних видів господарської діяльності. Родовий лад
зумовив залежність людини від колективу родичів. А в умовах, коли полювання і збираль-

102