Page 97 - 6631

терпретації, вони намагалися сформулювати загальнонауко-вий погляд на особливості
зародження та розвитку релігійних уявлень, виробити універсальні засади науки про релігію. За
тогочасних умов це викликало відчутний спротив європейських теологів, які побоювалися, що
порівняльний аналіз різних релігій неминуче спричинить ревізію християнських цінностей.
Одним із використовуваних ними аргументів було й те, що не варто вивчати релігію за
допомогою раціональних методів, оскільки за своєю суттю вона є ірраціональною
(позасвідомою). Але це вже не могло ослабити уваги європейської науки до релігієзнавства.
У 70-ті роки XIX ст. лекції з історії та філософії релігії читали у найбільших
університетах Англії, Голландії, Німеччини, Франції, Італії. Релігію з різних точок досліджу-
вали антропологія, філософія.
На межі XIX – XX ст. у лоні релігієзнавства сформувалися відносно самостійні
дисципліни: філософія релігії, історія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, остаточно
окреслилися проблеми, які вони, як і релігієзнавство загалом, досліджували. У XX ст. наукові
набутки релігієзнавства використовували не тільки світські вчені, ліберальні теологи, а й навіть
релігійні ортодокси.
Певний час, під впливом марксистської доктрини, особливо в колишньому Радянському
Союзі, релігієзнавство ототожнювали з критикою, дискредитацією релігії. З крахом
комуністичної ідеології та політичної системи цю тенденцію було подолано.
Вчення про релігію поділяють на релігійні (конфесійні) та нерелігійні (неконфесійні).
Релігійні вчення об'єднують напрями, течії, представлені теологами або дослідниками, які, хоч і
не є богословами, перебувають на позиціях релігійного світогляду, вважаючи, що по-
справжньому пізнати феномен релігії може лише віруюча душа. Нерелігійні дослідники у своїх
студіях послуговуються методологією, інструментарієм різних галузей знань, у тому числі суто
релігієзнавчими.

Поняття релігієзнавства: Бог, богослов'я, віра, релігія, культ

Релігія як феномен сформувалася у намаганнях людини пізнати особливості буття світу,
сили, що панують у ньому, а також своє місце і роль у процесах, що відбуваються у природі,
суспільстві, різним чином торкаючись її буття. У цьому процесі вона прийшла до розуміння
існування у Всесвіті Вищих Сил, які по-особливому освітлюють людську душу, завдяки яким
людина вивищується над собою і, пізнаючи Бога, починає відчувати його буття в собі.
Сутність релігії
Термін «релігія» як означення відношення «людина – Бог» був запроваджений у XV –
XVI ст. Тоді його вживали тільки в теїстичному значенні, без урахування усіх особливостей
феномену, який він позначав. А перед тим мислителі вдавалися до понять «совість», «пошана»,
«страх» перед Богом. Осмислений погляд на релігію як особливий феномен був започаткований
філософією Нового часу, в чому найбільша заслуга німецьких філософів Фрідріха-Іммануїла
Канта (1724 – 1804), Ернста-Даніеля Шлейєрмахера (1768 – 1834), Георга-Вільгельма-Фрідріха
Гегеля (1770 – 1831), Людвіга-Андреаса Фейербаха (1804 – 1872), Карла Маркса (1818 – 1883),
Фрідріха Енгельса (1820 – 1895), французького філософа Огюста Конта (1798 – 1857),
англійських філософів Дейвіда Юма (1711 – 1776), Герберта Спенсера (1820 – 1903) та ін.
Походить термін «релігія» з латини (religio – набожність), охоплюючи своїм змістом
благочестя, святиню, предмет, що співвідноситься у житті людини з абсолютним, вищим,
надлюдським – Богом, Божеством. Кожна релігія по-своєму іменує цю Вищу Силу. Однак було
б некоректно тлумачити релігію лише як відображення зовнішніх щодо людини сил. Бо релігія
є формою самовизначення людини у світі, її причетності до явищ, що відбуваються під впливом
Вищих Сил, а відповідно, до світу надприродного. Водночас релігія є не лише формою
свідомості, а для багатьох людей реальним життям, що ґрунтується на засадах віри.
Р е л і г і я – духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі,
виражає її віру в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, є засобом спілкування
з ним, входження в його світ, причетності до нього.
Поняття «релігія» безпосередньо пов'язане з поняттям «Бог». Релігії без уявлення про
Бога не існує. Бог є началом і сенсом кожної релігії.
97