Page 91 - 6625

відносна, адже стилю властивий і динамізм, який є доволі цінним для
керівника.
У своїй основі стиль об’єктивний, тому що визначається сукупністю
соціальних й економічних вимог до керівної діяльності. Але він забарвлений і
індивідуальними якостями керівника й неминуче суб’єктивний,
індивідуальний. Істотний вплив на становлення стилю мають інтелект і
загальна культура керівника, рівень його професійної підготовки, особисті
моральні цінності, особливості характеру, уміння створювати атмосферу
захопленості роботою тощо.
Таким чином, у стилі керівництва виділяються, з одного боку, його
загальна об’єктивна основа, а з іншого боку – суб’єктивна основа, властиві
даному керівникові способи й прийоми впливу на людей.
На формування стилю помітно впливають характер функцій організації,
структура колективу тощо. Не можна також не зважати на характер
сформованих у ньому формальних і неформальних відносин, його традицій та
ціннісних орієнтацій (рис. 6.2).

Цілі і Актуальна Загальні

завдання ситуація умови праці

Особистість Особистості
Стиль спів-
керівника лідерства робітників

Розмір і Ціннісні Структура
роль групи орієнтації групи

Рисунок 6.2 - Основні чинники, які впливають на стилі лідерства

Стиль керівництва в визначальній мірі визначає результати діяльності
організації. Існує багато прикладів того, як керівник ефективного стилю,
очоливши відстаючий колектив, перетворює його в передовий, “залучивши”
творчу силу й енергію співробітників. І навпаки, при іншому стилі можна

зруйнувати ефективно функціонуючу організацію.
Отже, на основі об'єктивних і суб'єктивних чинників, кожен лідер
(керівник) виробляє індивідуальний стиль роботи. Але відмінності стилів
обмежені, оскільки вони формуються й змінюються в певних межах,
обумовлених об'єктивними умовами, потребами та інтересами організації.

90