Page 88 - 6625

4. Еталонна влада.
5. Законна або традиційна влада.
6. Харизма.
Влада (сила) примусу — влада, що заснована на примусі, штрафних
санкціях та загрозі покарань, в її основі вплив на працівників оснований на
страху: втратити роботу, потрапити у «чорний список», бути покараним тощо.
До недоліків влади примусу належать: значні витрати на управління
(створення апарату примусу); відсутність у підлеглих довіри до керівництва;
поява через страх гальмівних процесів розвитку здібностей людини; бажання
силового взаємного впливу та інші.

Влада винагороди базується на переконанні, що виконавець може
отримати винагороду за виконання конкретних дій, поведінку. Сила винагороди
– зв’язок між старанням, наполегливістю, самовідданістю і досягненням
результатів з однієї сторони, та позитивною реакцією лідера (визнання,
преміювання, ставлення у приклад тощо) – з іншої.
Експертна влада – ґрунтується на впевненості виконавців, що влада
володіє спеціальними знаннями, які зможуть задовольнити певні потреби, чим
вищі досягнення експерта (керівника), тим відчутніша його влада. Передбачає

унікальний досвід, високу кваліфікацію, спеціальні високі знання та фахові
практичні навички. Базується на “розумній вірі”, довірі до знань і досвіду
експерта, але відрізняється тим, що виконавець повністю розуміє, що він
робить і навіщо.
Еталонна влада (влада прикладу) – влада власного прикладу керівника.
Базується на власних рисах, здібностях, якостях лідера, які є привабливими і
еталоном управлінської поведінки для підлеглих. Окремі характеристики або
властивості керівника, його його позитивний досвід є привабливими і
визначальними для формування довіри виконавця до керівника.
Законна (традиційна) влада – випливає із статусу (посади) керівника

організації. Керівна посада передбачає здійснення більшості управлінських
функцій, а підлеглий вважає цілком
природнім підкорятися наказам і вказівкам. Основою цієї влади є довіра до
традиційної влади, як необхідного інституту позитивних впливів на
організацію, здатність підлеглих за традицією визнавати формальний авторитет
законної влади.
Харизма (грец. Charisma – милість, благодать, Божий дар) – це особливий
тип влади і лідерства, заснований не на логіці чи силі традицій, а на виняткових

здібностях особистості, які люди сприймають як особливий дар.
У менеджменті важливими є не тільки застосовувані форми влади, але й
способи впливу та поведінка менеджера, які визначають підходи та стилі
лідерства (керівництва). З цього погляду виділяють три підходи до керівництва:
з позиції особистих якостей, з позиції поведінки та ситуаційний.

87