Page 86 - 6625

адміністративної піраміди. Але перебуванням нагорі визначає лише видимість
управління, а не його сутність”.
У різних вітчизняних підручниках з менеджменту терміни “лідерство” й
“керівництво” вживаються як синоніми й відповідають англійському терміну
“leadership”.
У деяких вітчизняних і англомовних концепціях дані поняття
розмежовуються. Зокрема точка зора Гарвардської школи бізнесу наступна:
“Поняття ”лідер” і “менеджер” не ідентичне. Головна якість лідера – чітке
виділення цілі, яка іншим уявляється лише у вельми туманних обрисах, або не
бачиться зовсім. Основна якість менеджера – ефективно, з найменшими

витратами реалізувати побачену ціль”. У багатьох вітчизняних підручниках
лідерство визначається, як здатність впливати на особистість і групи, а влада
– це можливість впливати на поводження інших. Проте, сучасний керівник –
це людина, що одночасно є лідером і має владу. Автори даного посібника
вважають, що керівник, який не здатний впливати на підлеглих, а тільки
виконувати рішення вищих за ієрархією керівників (чи мати можливість
впливу) є тільки виконавцем, тому, в подальшому, як і в багатьох посібниках,
терміни “лідерство” й “керівництво” вживають як синоніми, тобто керівник –

насамперед, лідер.
Керівники впроваджують власні управлінські рішення, використовуючи
на практиці основні принципи і методи мотивування. Мотивування можна
визначити, як сили, що змушують людей поводитися певним чином.
Мотивування – це формування свідомої поведінки працівника, його
бажання докладати максимальних зусиль для досягнення організаційних цілей.
Характерно, що мотивування обумовлюється двома обставинами. По-перше,
забезпечення досягнення індивідуальних цілей, а по-друге, досягнення
організаційних цілей. Обидві умови можуть і повинні задовольнятися якомога
повніше

Якщо мотивування є основним внутрішнім фактором, що визначає
спрямованість діяльності працівника, то використовуючи її, можна домогтися
багаторазового підвищення (або зниження) ефективності й результатів
діяльності. У той же час, будучи складним соціально-психологічним явищем,
мотивування, у тому числі економічне, вимагає розуміння його сутності,
структури, які є передумовою формування ефективних методів впливу. Це
означає, що мотивування є об’єктом (чи не найважливішим) управління.
Складність управління мотивуванням працівників обумовлена

складністю особистості людини. Особистість людини є за своєю природою
унікальна й неповторна. Домінантами поведінки людини, у тому числі в сфері
праці, виступають його власні потреби, інтереси, бажання, здатності, ціннісні
орієнтації, цільові настанови, очікування, тощо. Для кожного конкретного
працівника характерний індивідуальний набір, персональний комплекс

85