Page 90 - 6625

1. Лідер повинен мати стратегічне бачення, широту погляду, почуття
(інтуїцію) нового.
2. Лідер повинен бути сміливим і рішучим, він здатний ризикувати й
вирішувати проблеми.
3. Лідер, насамперед, справедливий і чесний. Визнання критики й
власних помилок сприймається як вияв сили й влади, а не слабкості.
4. Лідер повинен бути оптимістом й ентузіастом. Ентузіазм і оптимізм
лідера – одне з основних “джерел енергії” організації.
5. Лідер повинен проявляти турботу про своїх співробітників, їх
захищати, цим лідер доможеться від людей більше, ніж жорсткими
адмінметодами.
6. Лідер повинен поважати індивідуальність інших, поважати думку
інших, признавати критику, бути завжди доступним, тактовним й уважним.
7. Лідер повинен бути відповідальним, послідовним, не давати
необдуманих обіцянок, одне з основних правил лідера: коли справи йдуть
погано – це моя провина, а коли справи йдуть добре – це заслуга моїх
працівників.
8. Лідер повинен бути скромним і упевненим у собі. Упевненість у собі
без зарозумілості, віра у свої сили без високомірства – основні риси сильного
лідера.
9. Лідер повинен вміти делегувати повноваження і завдання, не
завалюючи себе “нагальною” роботою й “поточними” справами, наділяти
підлеглих відповідальністю, виявляти їм довіру.
10. Лідер не повинен користуватися особливими привілеями, як і
“особливі” працівники, “фаворитизм” руйнує атмосферу співробітництва, не
потрібно також панібратства, щоб зберегти свій авторитет.
Проблеми лідерства є ключовими для ефективності організації. З одного
боку, лідерство – це формування певного набору якостей тих, хто успішно
впливає на інших, з іншого боку – це процес особливого впливу для
ефективного досягнення групою або організацією своїх цілей.

6.3 Стилі лідерства

Стиль лідерства (керівництва) - стійка манера поведінки лідера
(керівника) стосовно підлеглих, що дозволяє чинити на них вплив і
спонукувати їх до досягнення цілей організації.
Здатність керівника реалізувати владні повноваження знаходиться у
безпосередній залежності від стилю його роботи. Стиль виражається в тому,
якими методами, прийомами керівник спонукає підлеглих до згоди зі своїми
рішеннями, до виконання покладених на них обов'язків й як він контролює
результати їхньої діяльності; стиль виявляється також у взаєминах з
партнерами й вищим керівництвом.
Здебільшого стилю притаманна стійкість (стабільність), яка виражається
в повторенні тих або інших методів і прийомів керівництва. Але ця стабільність

89