Page 74 - 6625

Існують три типи повноважень, що передаються підлеглим: лінійні,
штабні, функціональні.
Лінійні – це повноваження, які передаються від начальника
безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим. Делегування лінійних
повноважень утворює ієрархію рівнів управління в організації. Така ієрархічна
побудова називається "скалярним принципом організації". Отже, повноваження
лінійного керівника знаходяться у прямому ланцюгу команд від вищого
керівника до виконавця.
Штабні (апаратні, адміністративні) – це повноваження, що передаються
особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних
керівників. Повноваження штабного керівника пов’язані з експертизою,
підготовкою рекомендацій, підтримкою лінійних керівників. Сутність штабних
посадових зв’язків полягає у їх дорадчому характері.
Функціональні - це повноваження, що дозволяють особі, якій вони
передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії
підлеглим лінійних керівників. Іншими словами, функціональні повноваження
дають право контролю за окремими видами діяльності інших підрозділів. При
цьому слід зауважити, що функціональні повноваження є обмеженою формою
повноважень. Вони охоплюють лише окремі специфічні види діяльності
(наприклад, робота з кадрами, організація обліку тощо). Разом з тим,
порушується принцип єдиноначальності - підлеглий, на якого
розповсюджуються дії функціонального керівника, має одразу двох
начальників: лінійного та функціонального. Це часто спричиняє конфлікти між
центральним апаратом управління та керівниками лінійних підрозділів.
4. Встановлення діапазону контролю. Внаслідок делегування
повноважень в організації виникає декілька організаційних рівнів управління.
Кількість організаційних рівнів визначається кількістю співробітників
організації безпосередньо підлеглих одному керівникові. Діапазон контролю –
це кількість працівників, безпосередньо підлеглих даному менеджерові.
Збільшення кількості рівнів управління суттєво впливає на ефективність
діяльності організації через:
1) збільшення витрат на управління у зв’язку із зростанням кількості
менеджерів;
2) ускладнення зв’язків між підрозділами, викривлення інформація;
3) ускладнення планування і контролю.
Вартість управлінських рівнів є настільки значною, що кожному
менеджерові бажано підпорядковувати максимальну кількість підлеглих,
роботою яких можна було б ефективно керувати. Постає проблема визначення
оптимального числа підлеглих.
5. Механізми координації
Щоб організація функціонувала як єдиний організм, необхідно
налагодити взаємодію між створеними організаційними одиницями та
окремими виконавцями. Це досягається шляхом створення механізмів

74