Page 193 - 6625
P. 193
цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту
чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми
впливу і намагається здолати опір іншої сторони.
Донедавна, домінуючою вважалася точка зору, згідно з якою конфлікти
в організації - річ небажана (доктрина школи Вебера), їх необхідно уникати, а
якщо вони все ж таки з'являються, то гасити їх на ранній стадії, не даючи змоги
розвиватися. Конфлікти асоціюються з усілякими негараздами, суперечками,
ворожістю, боротьбою і не мають позитивних ознак.
Однак сучасна школа менеджменту дійшла до висновку, що конфлікт,
попри негативні риси, відіграє і позитивну роль - сприяє рухові організації
вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесові.
Конфлікт - це відсутність згоди між двома або більше сторонами.
Ефективність
Оптимум
В
А
Рівень
конфліктності
Рисунок 11.1 - Залежність ефективності функціонування організації
від рівня конфліктності
З графіка (рис.11.1) видно, що безконфліктність (байдужість всіх до
всього) і дуже висока конфліктність обумовлюють зниження ефективності
діяльності організації. Таким чином, існує оптимальний рівень конфліктності
(зона від точки А до точки В), що забезпечує нормальне функціонування
організації.
Першоджерелом конфлікту або умовою його виникнення вважається
конфліктна ситуація - тобто, ситуація, у якій одна із складових змінює свої
кількісні чи якісні значення, що призводить до загострення стосунків між
конфліктуючими сторонами. Тут вступає у силу ще один з основних законів
філософії - закон переходу кількісних змін у якісні. Конфлікт не виявляється
доти, поки існуюча ситуація або влаштовує усі задіяні чи зацікавлені сторони,
або ж ці сторони ще не в змозі вплинути на розвиток ситуації, не володіють
достатнім потенціалом (тобто конфлікт прихований).
192