Page 190 - 6625
P. 190
Якщо холоднокровно використовувати прийоми управління до кризової
ситуації - оцінити потенційно небезпечну ситуацію, вчасно звести разом різні
групи фахівців, щоб вони обговорили можливе вирішення проблеми, як
правило, завжди знаходиться вихід, перш ніж наступить критичний стан.
Однак, якщо, незважаючи на всі зусилля, криза все-таки відбулася,
необхідно зробити наступне :
1. Заспокоїтися. Оцінити обстановку.
2. Скласти попередній план дій (самостійно, із залученням заступників,
інших осіб) і підготувати кілька запасних варіантів на випадок непередбачених
обставин.
3. Підібрати команду для роботи в кризовій ситуації. Розподілити
обов’язки, завдання, права (самостійність рішення в екстремальних умовах) і
принципи мотивації.
4. Розмістити центр управління ситуації (офіс керівника, місце кризової
ситуації).
5. Організувати безперебійну і надійну систему передачі і переробки,
збереження (для наступного глибокого аналізу) інформації про те, що
відбувається, і дії, що починаються.
6. Виключити (зменшити) потік і канали проходження інформації, що не
мають прямого відношення до сформованої ситуації.
7. Звільнитися від усіх менш значимих проблем, рішення яких
делегувати іншим особам.
8. Відкласти інші, навіть дуже важливі проблеми і завдання на потім,
якщо їх можна вирішити пізніше і забути до кінця ситуаційного конфлікту.
9. Скласти докладний план, що включає:
розклад — що потрібно зробити зараз чи пізніше (найкраще сітковий
графік за допомогою комп’ютера, якщо дозволяє час);
забезпечення ресурсами намічених дій;
відповідальність конкретних осіб по кожному виду дій;
границі часу, у межах яких можна не квапитися по кожній дії, що
починається, (найкраще резерви часу по мережних графіках);
довгострокові рішення, які потрібно підготувати і втілити в життя у свій
час;
плани роботи в непередбачених обставинах, при можливому новому
повороті подій чи у виняткових екстремальних ситуаціях;
надійність забезпечення дій, що починаються, і передбачуваних їхніх
результатів.
10. Постійно стежити за розвитком подій. Перевірити надійність і
своєчасність одержання необхідної інформації і порядки провідних вказівок.
11. Оцінювати дії і спокійно (але вчасно й адекватно) реагувати на те,
що відбувається, шляхом регулювання і координації прийнятих заходів.
12. Розглядати розвиток антикризових подій з погляду можливості і
доцільності зміни існуючого плану чи попереджувальних дій.
189