Page 188 - 6625
P. 188

Стратегія і тактика антикризового управління.  У розвитку будь-якої
            організації  існує  вірогідність  настання  кризи.  Характерною  особливістю
            ринкової економіки є те, що кризисні ситуації можуть виникати на всіх стадіях
            життєвого циклу підприємства (становлення, зростання, зрілість, спад). Отже,
            будь-яке управління має бути антикризовим, тобто побудованим на врахуванні
            можливості  і  небезпеки  кризи.  У  антикризовому  управлінні  вирішальне
            значення має стратегія управління.
                     Формування         економічних        стратегій      антикризового        управління
            виробляється в декілька этапів:
                     – аналіз зовнішніх чинників з метою виявлення причин кризи;
                     – аналіз стану підприємства, що знаходиться в кризисній ситуації;
                     – перегляд місії і системи цілей підприємства.
                     Антикризове  управління  в  першу  чергу  пов’язане  з  регулюванням
            потоків грошових коштів і витрат, що формують кредиторську заборгованість.
                     Існують  різні  методи  визначення  суми  коштів,  що  поступають  на
            підприємство  в  плановому  періоді:  уточнений  (аналітичний);  укрупнений;
            експрес-метод.
                     Динаміка  потоків  на  рахунках  поточних  зобов'язань  кризисних
            підприємств  свідчить  про  їх  значне  наростання  протягом  року.  Для  таких
            підприємств  характерне  постійне  зростання  непогашеної  заборгованості,
            оскільки  поступлення  грошових  коштів  в  порівнянні  з  виникаючими
            зобов’язаннями невеликі.
                     Найбільші  зобов’язання  підприємство  має  по  розрахунках  з  різними
            дебіторами і кредиторами.
                     Найважливішим  завданням  фінансового  оздоровлення  є  мінімізація
            поточних витрат. Дані заходи направлені на скорочення потоків зобов’язань  і
            дефіциту грошових коштів.
                     Заходи  фінансового  оздоровлення,  направлені  на  реструктуризацію
            кредиторської  заборгованості  підприємства,  у  тому  числі  і  простроченою,
            можуть передбачати наступні процедури:
                     – відстрочення і розстрочки платежів;
                     – залік взаємних платіжних вимог (взаємозалік);
                     –  переоформлення  заборгованості  у  вигляді  позики;  продаж  боргових
            зобов’язань;
                     – перевід короткострокових зобов’язань в довгострокових;
                     – погашення заборгованості за допомогою  передачі кредиторові майна
            боржника;
                     – списання заборгованості;
                     – погашення заборгованості за допомогою відчуження майна боржника.
                     Кризова  ситуація  —  переломний  момент  у  функціонуванні  будь-якої
            системи,  у  процесі  якого  вона  піддається  впливу  ззовні  чи  зсередини,  що
            вимагає якісно нового реагування з боку цієї системи.






                                                           187
   183   184   185   186   187   188   189   190   191   192   193