Page 185 - 6625

- банкрутство підприємства та цивілізоване очищення його від боргів
"добанкрутного" періоду;
- ліквідація підприємства для вивільнення інвестованого капіталу з
метою його подальшого використання в інших сферах підприємницької
діяльності тощо.
Некерований стан течії кризи є результатом її випадкового виникнення
або бездіяльності керівництва підприємства щодо спеціальних заходів
антикризового керування для пом’якшення перебігу кризи, скорочення періоду
проходження, мінімізації негативних наслідків для подальшої життєдіяльності
(якщо вона планується).
9. Залежно від закономірності виникнення виокремлюються такі ознаки
кризи: випадкова (несподівана) та закономірна (передбачувана). Випадкова
криза, зазвичай, є наслідком дій форс-мажорних обставин – природних
катаклізмів, війн, протиправних дій третіх осіб тощо. Закономірна – є
результатом розвитку певних негативних процесів, що мали місце протягом
певного періоду, але не були своєчасно переборені керівництвом підприємства
Визначення цих видів криз має значення з точки зору наявності передвісників
кризи (тобто зовнішніх ознак, що сигналізують про початок дії кризового
механізму). Як різновид передбачуваної кризи можна розглядати циклічну
кризу, що виникає з певною періодичністю (наприклад відповідно до фази
життєвого циклу основного виду продукту підприємства).
10. Залежно від наявності зацікавленості у виникненні кризи
розрізняють штучну та природну кризи. Штучна криза виникає у разі наявності
умислу певного суб’єкта або групи суб’єктів стосовно її виникнення. Такими
суб’єктами можуть виступати: власник підприємства (у разі його зацікавленості
у продажу або виходу з даного бізнесу), менеджмент (у разі зацікавленості в
перерозподілі власності на підприємства на купівлі його активів за заниженими
цінами), кредитори-конкуренти (як інструмент конкурентної боротьби,
поглинання або знищення конкурента) тощо. Виникнення природної кризи не
пов’язано з чиїмсь умислом і є логічним результатом виникнення протиріч у
межах господарської системи та в результаті її взаємодії із зовнішнім
оточенням.
11. Залежно від взаємопов’язаності кризи прийнято розрізняти
незалежну кризу, що охопила окреме підприємство (господарську систему) та
ланцюгову кризу, розгортання якої обумовлюється наявністю причинно-
наслідкових зв'язків між виникненням кризи та фактом її наявності на інших
підприємствах, мезо- та макрорівнях (наприклад, банкрутство та системна
криза у пріоритетних постачальників або покупців продукції; системна криза
національної економіки або певної галузі, виду економічної діяльності).
Розуміння сутності та видового різноманіття криз є основою для
розробки теоретичних засад антикризового управління підприємством та
визначення особливостей його реалізації при виникненні певного виду кризи.

184