Page 183 - 6625

виникнення яких обумовлюється загостренням протиріч у відповідних
підсистемах підприємства.
Так, економічні кризи відбивають гострі протиріччя в економічному
стану окремого підприємства. Це кризи виробництва і реалізації продукції
(товарів, послуг), взаємин економічних агентів, втрати конкурентних переваг
тощо.
Організаційні кризи виявляються як кризи організаційно-правової
форми господарювання, стилю управління, організаційності структури,
розподілу функцій, регламентації повноважень окремих структурних
підрозділів (центрів фінансової відповідальності) тощо.
Причиною технічної кризи найчастіше є незадовільний рівень
матеріально-технічної бази (обладнання), моральне та технологічне старіння
основних засобів, їх псування або загибель, неефективне використання, що
обумовлює неспроможність вироблення продукції, адекватної потребам ринку.
Технологічна криза виникає в разі недосконалої технології виробництва
продукції, наслідком якої є втрата конкурентоспроможності продукції тощо.
Імпульсом для її розгортання виступає усвідомлення потреби у нових
технологіях, впровадженні досягнення науково-технічного прогресу.
Фінансова криза віддзеркалює протиріччя між фактичним станом його
фінансового потенціалу (спроможністю генерування та (або) залучення
фінансових ресурсів) та необхідним обсягом фінансування.
Соціальні кризи виникають при загостренні протиріч та зіткненні
інтересів в трудовому колективі підприємства, між окремими соціальними
групами персоналу та менеджменту з приводу умов та оплати праці, стилю
управління вирішення соціальних проблем тощо.
Психологічна криза, що охопила персонал та власників підприємства,
проявляється у вигляді масового стресу, паніки, страху за майбутнє –
незадоволеності існуючим станом речей, рівнем захищеності тощо.
2. Залежно від масштабу кризи доцільно виокремлювати такі поняття:
кризове явище, локальна та системна криза.
Під кризовим явищем розуміється стале погіршення окремого
кількісного або якісного показника функціонування підприємства, яке має
локальний та несуттєвий негативний вплив на процеси його життєдіяльності.
Локальна криза – сукупність кризових явищ, що мають автономну сферу
прояву, виникли в окремій підсистемі підприємства межах окремих елементів,
функцій, процесів), мають суттєвий негативний вплив, але не порушують
життєдіяльність підприємства в цілому, наприклад криза збуту, криза
діяльності, криза менеджменту, криза платоспроможності тощо.
Системна криза – критична за наслідками сукупність кризових явищ та
сфер їх прояву, наявність якої призводить до недотримання параметрів
життєздатності (найважливіших характеристик внутрішнього стану
підприємства), порушення життєздатного стану підприємства та, на кінець, – до
його економічної загибелі: примусової чи самостійної ліквідації.

182