Page 143 - 6625

- забезпечення балансу влади в організації для підвищення ефективності
її функціонування;
- здійснення менеджерами аналізу своєї поведінки з погляду етичних
норм;
- розробка системи підбору, оцінки й переміщення керівних кадрів,
планування кар'єри керівників;
- навчання керівників всіх рангів умінню користуватися всіма стилями,
методами й типами впливу й мотивації, найбільш придатних для конкретної
ситуації.
4. Персонал:
- застосування найбільш ефективних методів підбору персоналу, його
оцінки;
- формування працездатного, сумісного складу працівників;
- створення максимально сприятливого соціально-психологічного
клімату, у тому числі для розвитку ініціативи, творчості;
- удосконалювання системи постійного підвищення кваліфікації
працівників, навчання, перепідготовки.
5. Спільні цінності:
- наполеглива робота зі створення організаційної культури, вироблення
спільних цінностей, визнаних і схвалених співробітниками. Організаційна
культура нерозривно пов'язана з місією організації, втілює притаманні
організації як загальнолюдські, так і професійні цінності й норми поведінки;
- врахування соціально-економічного фону, досвіду, яким володіє
персонал організації, рівня освіти та формування на цій основі спільних
цінностей, орієнтованих на ефективне досягнення цілей організації. Спільні
цінності конкретної організації, які використовуються при конкуренції, входять
у систему цінностей, підсистемами якої є ланки цінностей постачальників,
каналів збуту, споживачів. Чітка організація цієї системи забезпечує одержання
конкурентних переваг і сприяє підвищенню ефективності менеджменту.
6. Стратегія:
- уточнення й коригування стратегії розвитку організації на основі аналізу
сильних і слабких сторін організаційної системи.
- стратегія організації повинна відповідати зовнішнім і внутрішнім
умовам функціонування організації й орієнтуватися на сукупність глобальних
ідей розвитку й ідей конкретного періоду;
- розробка філософії й політики організації, що охоплює всі її
функціональні області.
7. Навички:
- здійснення аналізу спеціалізованих для конкретного бізнесу знань,
якими володіє організація;
- зіставлення висновків аналізу знань із даними маркетингового аналізу й,
таким чином, виявлення упущених маркетингових можливостей, а також
визначення потреби в нових знаннях або поліпшенні вже існуючих;

142