Page 140 - 6625

- реальне делегування повноважень. Управлінська система працює
ефективно, якщо чітко визначені, скоординовані й установлені субординаційні
відносини між людьми й організаційними підрозділами, тобто налагоджене
горизонтальна й вертикальна взаємодія всіх ланок. Делегування значної частки
повноважень на нижні рівні ієрархії є основним процесом, за допомогою якого
керівники встановлюють формальні взаємини людей в організації. При такій
взаємодії всіх ланок тривала відсутність вищого керівника не гальмує
діяльність організаційної системи;
- можливість делегування повноважень. Оцінка можливості вищого
керівництва делегувати повноваження пов’язана з тим, що межі повноважень
розширюються в напрямку більше високих рівнів управління організації.
Більша частина повноважень керівника визначається традиціями, культурними
стереотипами й звичаями суспільства, у якому організація функціонує. При
цьому існує значна кількість різних обмежень повноважень. Дана обставина
вказує на те, що реального делегування може не бути на конкретному етапі
розвитку підприємства, але воно, можливо, буде потрібно при подальшому
розвитку. Одночасно необхідно враховувати, що існує ряд причин, з яких
керівники можуть із небажанням делегувати повноваження, а підлеглі -
ухилятися від додаткової відповідальності. Деякі із цих причин глибоко
вкорінені в людській поведінці, є наслідком індивідуальної психології.
Можливість ефективного делегування забезпечується за рахунок чіткого обміну
інформацією, реалізації принципу відповідності між повноваженнями й
відповідальністю, а також використання позитивних стимулів;
- контроль виконання рішень. Оскільки керівник має можливість
вибирати рішення, він відповідає за їхнє виконання. Ухвалені рішення
надходять у виконавчі органи й підлягають контролю за їхньою реалізацією. У
процесі здійснення контролю за ходом виконання рішення вносяться необхідні
корективи й дається оцінка отриманого результату від виконання рішення;
- система заохочень і покарань. Вона призначена для підвищення
ефективності діяльності персоналу, спрямованої на досягнення цілей
організації. Щоб ефективно мотивувати своїх працівників (тобто створити
внутрішнє спонукання до дій, що є результатом складної сукупності постійно
мінливих потреб), керівникові варто визначити, які ж насправді ці потреби, і
забезпечити спосіб для працівників задовольняти ці потреби через успішно
виконувану роботу. Система заохочень і покарань істотно впливає на
психологічний клімат, що існує в організації;
- міжрівневі комунікації в організаційній системі. Інформація передається
усередині організації з рівня на рівень у рамках вертикальних комунікацій.
Якість і кількість інформації, переданої з вищих рівнів на нижчі, визначає
ефективність виконання завдань керівництва на всіх рівнях ієрархії. Таким
шляхом підлеглим рівням системи управління повідомляється про поточні
завдання, зміну пріоритетів, конкретних завданнях, рекомендуємих процедурах
і т.і. (на практиці так буває не завжди). Це забезпечує свідоме виконання
доручень персоналом на основі власних представлень про цілі завдань,
підвищує ймовірність досягнення позитивного результату.

139