Page 89 - 6624

Зі збільшенням швидкості температура спадає. Цим, між
іншим, пояснюється відомий факт: якщо в балоні із стисненим
газом відкрити вентиль, то відбувається помітне охолодження
і навіть обледеніння вентиля.
Рівняння (3.10) і (3.11), як і рівняння Бернуллі (3.7) для
нестисливої рідини, мають розмірність Дж/кг. Оскільки в СІ
джоуль є мірою не тільки роботи, а й кількості тепла. Рівняння
(3.11) характеризує також рух газу в теплових одиницях.

3.5. Вплив стисливості газу на процес його руху
Отже, ми вивели рівняння Бернуллі (3.7) для вивчення
руху нестисливої рідини і рівняння (3.10) – для стисливої.
У вступі зазначалося, що в практиці газопостачання і
вентиляції багато задач, пов'язаних з течією газу (повітря),
розв'язується, як для нестисливої рідини, тобто за допомогою
рівняння (3.7).
Для дальшого викладу дуже важливо оцінити вплив
стисливості газу, щоб знати, коли можна користуватися
рівнянням (3.7) і в яких випадках слід застосовувати
співвідношення (3.10) для стисливої рідини.
Відповідь на поставлене запитання можна дістати шляхом
порівняння результатів досліджень за цими рівняннями для
типових випадків руху.
Розглянемо, наприклад, течію перед перешкодою.
Підвищення тиску (підпір) у цьому випадку, виходячи з умови
руху нестисливої рідини, можна визначити з рівняння (3.8).
За рівнянням (3.10) для цього ж явища підпору дістанемо
співвідношення

k p u 2 k P k  p p  u 2
  A , або  A    ,

k  1  2 k  1  k  1    2
A  A 
звідки

k  p    u 2

p A   1  ,
k  1  p  A   2

де  – густина середовища в критичній точці.
A
Виразимо відношення густин за допомогою (3.9) через
співвідношення тисків

89