Page 77 - 6620

уникнути праці. Отже, для досягнення цілей організації їх необхідно
постійно примушувати, спрямовувати та контролювати. Справедлива
заробітна плата здатна зробити роботу терпимою, а необхідний рівень її
виконання буде наслідком постійного контролю.
Характерні риси автократичного стилю керівництва:
– висока централізація повноважень;
– висока структурованість роботи підлеглих;
– різке обмеження свободи підлеглих щодо прийняття рішень;
– численні правила поведінки;
– апеляція до потреб низького рівня у підлеглих (за Маслоу).
За «теорією Y», навпаки, менеджер бачить своїх підлеглих
працьовитими, відповідальними, такими що прагнуть до схвалення та
підтримки. Цією теорією визнається, що зовнішній контроль та загроза
покарання не є єдиним засобом, який спрямовує зусилля людей. Людина і
сама здатна себе контролювати, якщо вона прямує до мети, у досягненні
якої вона зацікавлена. «Теорія Y» характеризує основи демократичного
керування.
Для демократичного стилю керування характерними є:
– високий ступінь децентралізації повноважень;
– активна участь підлеглих у прийнятті рішень;
– добре налагоджена система комунікацій керівник - підлеглий;
– апеляція до потреб більш високого рівня у підлеглих.
Ліберальний стиль керування. Ліберальне керівництво
характеризується мінімальною участю керівника. Підлеглі при цьому
мають майже повну свободу визначати цілі, приймати рішення та
контролювати свою роботу.
Порівняння ліберального стилю з автократичним, які проводив К. Ле-
він, дозволили йому зробити такі висновки:
1) автократичне керування порівняно з ліберальним домагалося
виконання більших обсягів роботи, проте призводило до:
– низької мотивації;
– меншої оригінальності;
– більшої агресивності членів групи;
– більшої залежності та покірної поведінки щодо керівника;
2) наслідки ліберального керування:
− зменшення обсягів роботи;
− зниження її якості;
− недостатнє задоволення підлеглих стилем керування.
Ренсіс Лайкерт та група його послідовників запропонували
класифікувати стилі керівництва шляхом порівняння автократичного і
демократичного континуумів
Керівник, зосереджений на роботі (завданнях, виробничих
досягненнях), перш за все, піклується про проектування завдань і
створення мотиваційної системи винагород для стимулювання
продуктивності праці і трудових звершень.

77