Page 74 - 6620

Вплив – це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в
поведінку іншої. З точки зору управління важливим є не вплив узагалі, а
такий вплив, який забезпечує досягнення цілей організації.
Можливість впливати на поведінку інших людей і називається
владою.
Виділяють такі форми влади:
– влада, яка базується на примушенні – виконавець вірить, що
керівник має можливість покарати так, що завадить вдоволенню життєвих
потреб виконавця;
– влада, яка базується на винагороді – виконавець вірить, що
керівник має можливість задовольнити його життєві потреби;
– експертна влада – виконавець вірить, що керівник володіє
спеціальними знаннями, які дозволяють задовольнити потреби виконавця;
– еталонна влада (влада прикладу) – характеристики або
властивості керівника настільки привабливі для виконавця, що він хоче
бути схожим на нього;
– традиційна влада – виконавець вірить, що керівник має право
віддавати накази і його обов’язок – виконувати їх;
– інформаційна влада;
– переконання – ефективна передача своєї точки зору. Базується на
владі прикладу чи владі експерта, але відрізняється тим, що виконавець
повністю розуміє що він робить і навіщо;
– вплив через участь – менеджер залучає підлеглого до прийняття
рішень і сприяє вільному обміну інформацією.
Повноваження, вплив і влада є інструментами управління. Як такі їх
можна застосовувати по-різному. Звичайно, різними будуть і результати.
Отже, результативність управління залежить від способу реалізації
менеджером наданих йому повноважень для досягнення цілей організації.
Саме для характеристики таких способів і використовується поняття
«лідерство».
Лідерство – це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в
процесі спрямування їхньої діяльності на досягнення цілей організації.
Дисциплінарна влада – виконавець перебуває під впливом певних
правил, стандартів
Стиль керівництва – характеризує певного лідера і залежить від
обсягу делегування повноважень, використовуваних форм влади, турботу
про людські відносини та виконання завдань організації.
Види (стилі) керівництва:
1) авторитарне – базується на тому, що авторитарний керівник
володіє достатньою владою, щоб нав’язати свою волю виконавцеві. (теорія
«Х»)
2) демократичне – приймає потреби більш високого рівня : потреби в
причетності, автономії, самовираженні (теорія «Y»)
Автократ централізує повноваження, структурує роботу підлеглих,
відмовляє їм у свободі прийняття рішень, здійснює тиск, погрози.

74