Page 72 - 6620

визначають стиль керівництва як узагальнені види поведінки керівників
19
щодо до підлеглих у процесі досягнення поставлених цілей . У
економічному словнику під редакцією Мочерного С. В. стиль керівництва
характеризує вияв певних особистих якостей керівника у його стосунках із
20
підлеглими та способах розв'язання виробничих та інших проблем .
Є.Кузьмін визначає стиль керівництва як сукупність способів, прийомів та
механізмів владного впливу на підлеглих для забезпечення виконання
21
ними завдань та досягнення цілей організації .
Дослідження засобів впливу на підлеглих та стилів поведінки
керівників у процесі досягнення цілей організації дозволили виділити такі
основні підходи до керівництва: підхід із позиції особистих якостей
керівника; поведінковий підхід; ситуаційний підхід. В основу теорії
особистості покладено ідею, що кращі з керівників мають певну
сукупність загальних для них особистих якостей. У межах підходу з
позицій особистих якостей були проведені численні дослідження різних
якостей, що демонстрували успішні керівники: рівень інтелекту; рівень
спеціальних знань; здоровий глузд; відповідальність; ініціативність;
упевненість у собі тощо. Проте результати досліджень засвідчили, що не
існує певної сукупності особистих якостей, які притаманні усім успішним
керівникам, а один і той самий керівник демонстрував у різних ситуаціях
різні особисті якості. На підставі цього дійшли висновку, що людина не
стає успішним керівником лише завдяки тому, що має певну сукупність
особистих якостей.
Згідно з поведінковим підходом до керівництва результативність
управління визначається не стільки особистими якостями, скільки тим, як
керівник поводить себе зі своїми підлеглими, тобто манери поведінки
керівника щодо підлеглих, через яку і здійснюється вплив на працівників
організації. При цьому манера поведінки керівника формується під
впливом багатьох факторів, які постійно змінюються: особисті якості
керівника; особисті якості підлеглих; завдання та дії, які вони виконують у
процесі діяльності.
Ситуаційна теорія покликана визначити ключові ситуаційні чинники і
способи їхньої взаємодії для з'ясування відповідної поведінки керівника.
Виділяють такі ситуаційні теорії керівництва: теорія найменш
привабливого співробітника Ф. Фідлера; теорія «шлях-мета» Т. Мітчела і
Р. Хауса; модель використання стилів керівництва для прийняття рішень
керівником В.Врума та Ф. Йєттона, теорія «зрілості виконавців» П. Херсі

19
Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; пер. с англ. – М.: Дело,
1992. – 702 с.
Кузьмін О. Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [навчальний посібник] / О.Є. Кузьмін, О.Г.
Мельник; 2-ге вид. доп. і перероб. – Львів: Інтелект-Захід, 2003. – 352 с.
20
Економічна енциклопедія: У трьох томах / Редкол… С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.:
Видавничий дім "Академія", 2000. – Т. 3. – 952 с.
21
Кузьмін О. Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: [навчальний посібник] / О. Є. Кузьмін,
О.Г.Мельник; 2-ге вид. доп. і перероб. – Львів: Інтелект-Захід, 2003. – 352 с.

72