Page 222 - 6581
P. 222

8.3 Побудова конкурентної карти ринку


                  Заключним  етапом  проведення  маркетингових  досліджень
            конкурентів  є  побудова  конкурентної  карти  ринку.  Вона  являє
            собою  класифікацію  конкурентів  згідно  з  позицією,  яку  вони

            посідають на ринку.
                  Конкурентна  карта  ринку  може  бути  побудована  з
            використанням  двох  показників:  частки  ринку  підприємства  та
            динаміки  ринкової  частки.  Розподіл  ринкової  частки  дає  змогу

            виділити  низку  стандартних  станів  підприємств  на  ринку:  лідери
            ринку;  підприємства  з  сильною  конкурентною  позицією;
            підприємства  зі  слабкою  конкурентною  позицією;  аутсайдери

            ринку.
                  Під  час  оцінювання  динамічної  зміни  частки  ринку
            використовують  показник  величини  темпу  зростання  ринкової

            частки.
                  Для  визначення  ступеня  зміни  конкурентної  позиції  доцільно
            виділяти  типові  стани  підприємства  згідно  з  динамікою  його

            ринкової частки:
                  – підприємства зі швидко зростаючою конкурентною позицією;
                  – підприємства з конкурентною позицією, що поліпшується;
                  – підприємства з конкурентною позицією, що погіршується;

                  –  підприємства  з  конкурентною  позицією,  що  швидко
            погіршується.
                  Конкурентна  карта  ринку  (табл. 1)  будується,  виходячи  з

            перехресної класифікації розміру та динаміки ринкової частки. Це
            дає  змогу  виділити  16  типових  станів  підприємств,  які
            відрізняються  ступенем  використання  конкурентних  переваг.  У
            найкращому  стані  перебувають  підприємства  першої  групи,  у

            найгіршому – аутсайдери ринку [50].
                  За  рівних  ринкових  часток  використовують  показник  їхньої
            стабільності.         Він      характеризує           ступінь       надання        переваг

            споживачами  товарам  чи  послугам  підприємства  та  показує,  яку
            частину  в  загальному  обсязі  продажу  становлять  продажі
            постійним  покупцям.  Використання  показника  стабільності

            ринкової  частки  як  уточнювального  коефіцієнта  дає  змогу
            однозначно           розподілити           підприємства           всередині         кожної
            класифікаційної групи.


                                                         222
   217   218   219   220   221   222   223   224   225   226   227