Page 128 - 6581

Індекс ринкової концентрації Герфиндаля розраховується
шляхом піднесення до квадрата процентної частки ринку кожної з
фірм і підсумуванням отриманих результатів. Для туристичного
ринку, де є n конкуруючих фірм, формула має вигляд:

2
2
2
Н = Р + Р + Р ,
… n
2
1
де: Р – частка ринку n-ої фірми у відсотках.
n
Зі збільшенням концентрації ринку індекс Герфиндаля теж
збільшується, досягаючи максимальної величини 10000 для
монополії. На відміну від показника “ступінь концентрації”, індекс
Герфиндаля може визначити різницю між рівнями концентрації на
ринках з однаковою кількістю туристичних фірм [10, c. 138-140].

Сучасна структура туристичного ринку характеризується як
обмежена олігополія – коефіцієнт концентрації 4-х фірм більше
60 %. Значна частина німецького туристичного ринку, наприклад,
належить чотирьом туроператорам – гігантам (ТУІ, НУП, ЛТТ,

ІТС). Оскільки олігополіст стикається з невеликою кількістю
конкурентів, його дії будуть справляти вплив на останніх. Тому він
повинен передбачити їхню реакцію на власну поведінку на ринку,

усвідомлюючи те, що суперники також намагаються передбачити
його дії. Такі особливості олігополістичного ринку роблять
конкурентну боротьбу надто складною. Вирішити головоломку
олігополії допоміг вихід у світ у 1944 році книги під назвою

“Теорія ігор і економічна поведінка”. Автори Д. Нейман і
О. Маргенштерн замість того, щоб з’ясовувати, як фірма буде
реагувати на дії суперників і навпаки, висвітлили модель

оптимальної поведінки, яка влаштовує всіх конкурентів.
Сучасні методи конкурентної боротьби на олігополістичному
туристичному ринку, крім застосування формалізованої
математичної моделі “теорії ігор”, передбачають перехід від

агресивної цінової політики до нецінової конкуренції, яка вимагає
поліпшення якості турпродукту, наближення його споживчих

властивостей до потреб покупця, оптимального поєднання ціни
мандрівки з рівнем обслуговування.
Агресивні цінові війни, які відбувались на туристичному ринку
до недавнього часу, призводили до зниження прибутковості як
окремих підприємств, так і галузі в цілому. Неможливість за таких

умов установлення цін на подорож вищих ніж у суперників
зумовлювала низьку якість і масовий характер турпродукту.

128