Page 65 - 6555

2. Філософська думка Київської Русі.
3. Філософські погляди Г.С. Сковороди.
4. Ідеалістична філософія П.Д. Юркевича.
5. Філософські погляди Т.Г. Шевченка.

6. Українська філософія ХІХ-ХХ ст

1. Особливості та джерела української філософії.
Українська філософія має свої історичні особливості:

1) вона розвивалася не у своєму домі;
2) має свої корінні джерела;
3) розвивалася у взаємодії із здобутками інших країн і народів, також

збагачуючи їх (Ю.Дрогобич, Ф.Прокопович, П.Юркевич, І.Франко та ін.)
Джерелами формування української філософії є:
1. Міфологічний світогляд наших предків, що відображав їх моральні
переживання – це виражалось у творчості, фольклорі. З олюдненням, обоженням

природи у нас склалося особливе відношення до землі – культ землі, а звідси –
відношення до землеробської праці. Із цінністю праці пов'язаний культ

української родини.
2. Християнство, запровадження якого принесло нове осмислення світу,
відношення до природи, людини.
3. Перекладна література – твори християнських отців церкви та елементи

вчення античних мислителів. Поширення цієї літератури пов’язане із поширенням
християнського світогляду, культури книжного слова.
Українська філософія міститься не у філософських трактатах, системах, а у

різноманітних творах української культури, релігійних текстах, літературних
творах, тобто «розмита» в усній народній творчості – фольклорі. Таким чином,
особливості української філософії тісно пов’язані із українським світоглядом.

Емоційність та чутливість в позитивному виявленні постають в якості
співчуття, зацікавленого ставлення до людей та справ, проте в негативному прояві
вони о приводять до певного нехтування докладних раціональних обґрунтувань,

послідовних осмислень життєвих ситуацій, продукування розлогих та
деталізованих програм дії.
Українська релігійність була відзначена навіть спостереженнями за історією
сумнозвісних сталінських концтаборів; саме вона допомагала переживати трагічні

колізії радянських часів. Але ця релігійність також залишається певною мірою
пов'язаною із декоративізмом, вона в основному теоретично не заглиблена,
теологічно не деталізована.