Page 62 - 6555
P. 62

Навіть  наймудріший  із  вас  –  це  всього  лиш  розлад  і  мішанина  рослини  й
           химери. Та хіба я кажу вам стати привидом чи рослиною?

             Ось, що скажу я вам про надлюдину!
             Надлюдина – це сенс землі. І нехай ваша воля говорить: хай надлюдина стане

           сенсом землі!
            Ніцше Ф. Так казав Заратустра



            ХАЙДЕГЕР М.

              Філософія є філософствування...

              Філософія — ми якось побіжно, мабуть, знаємо — зовсім не звичайне заняття,
            в якому ми за настроєм коротаємо час, не просто зібрання пізнань, які в будь-
            яку мить можна здобути  з книг; але —  ми лише невиразно  це  відчуваємо —

            дещо  спрямоване на  ціле  й  граничне, у чому людина  виговорюється  до
            останньої ясності й веде останню суперечку. Бо навіщо нам було інакше сюди
            приходити? Чи ми потрапили сюди не подумавши, тому що інші теж йдуть або
            тому що як раз між п’ятою й шостою в нас вільний час, коли немає сенсу йди

            додому? Навіщо ми тут? Чи знаємо ми, з чим зв’язалися?

              Філософія, метафізика є ностальгія, прагнення бути всюди дома, потреба — не
            сліпа  й  розгублена,  але  та,  що  пробуджує  нас  і  саме  до  таких  питань  в  їх
            єдності,  які  ми  тільки  що  ставили:  що  таке  світ,  скінченність,  усамітнення?

            Будь-яке подібне питання націлене на ціле. Нам мало знайомства з подібними
            питаннями, вирішальним  виявляється  те,  чи  дійсно  ми  замислюємося  над
            ними, чи  маємо  силу  пронести  їх через  всю  нашу екзистенцію.  Мало

            невпевнено  й  непевно  плентатися  в  хвості  у  цих  питань;  ні,  цей  потяг  бути
            всюди  вдома є  одночасно  пошук,  що  відчиняє  подібним  питанням,  що
            відкривають подібним питанням правильний шлях...

              Оскільки розуміння та філософствування не звичайне заняття з поміж інших,
            той настрій,  із якого зростає філософська захопленість  і  хватка філософських

            понять, з необхідністю й завжди головні настої нашого буття, такі, які постійно
            та  сутнісно  пронизують  своєю  мелодією  людину,  хоча  вона  зовсім  не
            обов’язково  повинна  розпізнавати  їх як такі.Філософія здійснюється завжди  в
            якомусь фундаментальному  настрої. Філософське схоплювання  вкорінене  в

            захопленості, а ця остання— в фундаментальному настрої...

              Метафізика притягувала  й  тягне  нас назад, у темряву людського  єства.  Наше
            питання: що таке метафизика?перетворилося на питання: що таке людина?

              На     нього     ми, зрозуміло,       теж    не отримали ніякої         відповіді. Навпаки,
            сама людина стала для              нас ще         більш         загадковою.          Ми знову
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67