Page 61 - 6555
P. 61

Найбільш типовим у цьому відношенні напрямом вважається неотомізм –
            сучасна версія вчення Фоми Аквінського (ХІІІ ст.), який у свій час поставив за
            мету поєднати релігію з наукою, примирити віру і розум. Томізм почав широко
            розповсюджуватися насамперед у католицьких країнах – як «вічна філософія».

            У  своєму  оновленому  вигляді  він  став  називатися  «неотомізмом». В основі
            цього напряму лежить принцип зверхності теології, яка на думку прибічників
            неотомізму, втілює єдність пізнавального та практичного відношення до світу.

                   Однією  із  теч  релігійної  неотомістської  філософії  є  християнський
            еволюціонізм  П’єра  Теяра  де  Шардена  (1881-1955).  Він  репрезентує  у  своєї

            праці  «Феномен  людини»  концепцію  космічного  походження людини,  і
            проголошує  неминучість  еволюції  людини  і  людства  в  напрямі  до  Бога,  в
            результаті  чого  відбувається  персоналістичне  перетворення  всього  буття

            світу. Космос,  на  його  думку,  перебуває  в  процесі  еволюції,  відбувається
            закономірний перехід  від  «переджиття»  до  життя,  виникає  людина,  яка  і  стає
            центром подальшої еволюції, єднання людей.

                   Підводячи  підсумок,  зазначимо,  що  головний  напрям  еволюції  сучасної

            релігійної  філософії  –  це  її  «антропологізація»  -  висунення  на  перший  план
            проблеми  людини  в  світі,  підкреслення  гуманістичного  змісту  релігійного
            вчення, яке, як вважається, може стати плідним у розв’язанні проблем духовно-
            морального і соціального життя.



            ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ:


            НІЦШЕ Ф.

              Коли Заратустра прийшов до сусіднього міста, що знаходилося за лісом, то він
            побачив  там  багато  людей,  які  зібралися  на  базарній  площі,  оскільки  їм

            пообіцяли видовище - канатохідця. І Заратустра промовив так до народу:
             Я скажу вам, хто така надлюдина. Людина – це те, що треба перевершити. Що

           ви зробили, аби її перевершити?
             Всі істоти досі створювали щось вище від себе, а ви хочете стати відпливом цієї

           великої  повені  й  ладні  скоріше  повернутись  до  стану  звіра,  аніж  перевершити
           людину?

             Що для людини мавпа? Посміховище або нестерпний сором. І тим самим має
           бути людина для надлюдини – посміховищем або нестерпним соромом.

             Ви пройшли шлях від хробака до людини, та багато чого у вас залишилося ще
           від  хробака.  Колись  ви  були  мавпою,  але  й  досі  ще  людина  є  більшою  мірою

           мавпа, ніж декотрі з мавп.
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66