Page 57 - 6555

у творчості Ніцше. Саме воля повинна вивести людину із сутінок на світло,
породжуючи нову повноту життя.

б) Філософська антропологія
Починаючи вивчення питання, студентам треба мати на увазі, що

філософська антропологія ХХ століття почала свій розвиток у Німеччині і
пов’язана з розробкою концепції людини таких видатних філософів як Макс
Шелер, Гельмут Плеснер, Ернст Кассірер та інших.

Серед визначних попередників філософської антропології слід назвати
І.Канта, Л.Фейербаха, А.Шопенгауера, Ф.Ніцше. Значний вплив на філософську

антропологію здійснили психоаналіз З.Фрейда, феноменологія Е.Гуссерля,
фундаментальна онтологія М.Гайдеггера.

Макс Шелер (1874-1928) вважається одним із фундаторів філософської
антропології ХХ століття. У широкому розумінні деякі дослідники вважають

цього мислителя ініціатором „переорієнтації” філософії на антропологічний
спосіб мислення.
Головне своє завдання М.Шелер бачить у створенні цілісного вчення про

людину, яке змогло б об’єднатинайрізноманітніші антропологічні концепції, що
існували у європейській культурі: теологічну, філософську і природничо-

наукову.
Пошук сутнісного визначення людини приводить М. Шелера до питання:

що робить людину людиною? Відповідаючи на це важке питання філософ
знаходить єдину категорією, яка здатна відбити специфіку людського буття в
світі. Такою категорією, вважає М.Шелер, є “дух”. Останньому властиві такі

риси і якості, котрі ніколи не може мати найрозвинутіша тварина. Серед них –
здатність “дистанціюватися” від навколишнього світу, ставитися до нього
“предметно”, усвідомлювати себе, або мати самосвідомість. Духовність, в
філософії М.Шелера, утворює центр людини, яким визначається

особистість. Тому тільки людина, оскільки вона підноситься над собою як
живою істотою, може зробити предметом свого пізнання все, в тому числі й
саму себе. Щодо цього тезису, мислитель формулює одне з найважливіших

завдань філософської антропології, а саме – простежити, як з основної
структури людського буття – духу формоутворюються всі специфічно людські
надбання: мова, совість, інструменти, держава, ідея, міф, релігія, мистецтво,

наука тощо.
Таким чином, аналіз філософської антропології свідчить, що зверненням

до Бога як вищої духовно-ціннісної інстанції логічно завершуються всі
антропологічні пошуки М.Шелера.