Page 54 - 6555

ВІДМІННІСТЬ, ПРОТИЛЕЖНІСТЬ, СУПЕРЕЧНІСТЬ
Відмінність є: 1) безпосередня відмінність, різниця, тобто відмінність, в якій

розрізнені суть кожне саме по собі те, що вони суть, і кожне з них байдуже до
свого співвідношення з іншими, яке, отже, є для нього чимось зовнішнім.

Примітка. Розсудок доводить роз’єднання цих визначень до такого ступеню,
що, хоча порівняння має один і той самий субстрат для подібності і
неподібності, воно все ж бачить в них різні аспекти цього субстрату і

різні точки зору на нього; однак подібність, взята сама по собі, є відмінністю.
Доповнення. Саме тим, що розсудок приступає до розгляду тотожності, він по

суті справи вже виходить за свої межі і має перед собою не тотожність, а
відмінність в образі голої різності (неоднаковості). Коли ми саме говоримо,
згідно з так званим законом мислення, законом тотожності: море є море,

повітря є повітря, місяць є місяць і т. д., то ми вважаємо ці предмети
байдужими одне до одного, й ми, отже, маємо перед собою не тотожність, а
відмінність. Але ми відтак не зупиняємося також і на розгляді речей лише як

різних, а порівнюємо їх одна з одною й отримуємо завдяки цьому
визначення схожості і несхожості.

Подібність є тотожністю лише таких речей, які не є одні й ті ж, не тотожні
одна одній, і несхожість є співвідношеннямміж несхожими речами. Ці два
визначення ... чином, не роз’єднані, не розпадаються на байдужі одне до одного

різні аспекти чи точки зору, а кожне з них відображається в іншому. Різнця є
тому відмінністю рефлексії чи відмінністю в самій собі,
визначеною відмінністю.

ПЕРЕХІД КІЛЬКІСНИХ ЗМІН У ЯКІСНІ

Говорять: у природі не буває стрибків, і звичайна уява, коли вона хоче
осягнути деяке виникнення чи перехід, вважає, що осягне їх, уявляючи їх собі
як поступове виникнення чи зникнення. Але ми показали, що взагалі зміни

буття суть не тільки перехід однієї величини в іншу, але й перехід якісного в
кількісне і навпаки, іностановлення, яке є переривом поступового і якісно інше
порівняно з попереднім існуванням. Вода через охолодження стає твердою не

поступово, так, щоб стати (спочатку) кашоподібною, а потім поступово
затвердіти до щільності криги, а твердіє одразу; вже досягнувши температури
точки замерзання, вона все ще може цілком зберігати свій рідкий стан, якщо він
залишиться в спокої, і найменше здригання приводить її в стан твердості.

Гегель Г. Уривки з праць