Page 55 - 6555

ЛЕКЦІЯ 5.
Світова філософія ХІХ-ХХ ст.

1. Історичні та соціокультурні передумови формування західної
філософської думки кінця ХIХ-ХХ століть.

2. Основні течії західної некласичної філософії:

а) «філософія життя»;

б) філософська антропологія;
в) екзистенціалізм та його основні напрями;

г) позитивізм: його сутність та історичні форми;

д) релігійна філософія.

1. Історичні та соціокультурні передумови формування західної
філософської думки кінця ХIХ-ХХ століть.

Науково-технічна революція, яка розпочалась новітньою революцією в
природознавстві” на зламі ХIХ-ХХ століть, виявила величезні перспективи
освоєння земної і космічної природи, але разом з тим і глобальні проблеми

людства: екологічну, демографічну, економічну, сировинну, енергетичну,
проблему відвернення світової термоядерної війни тощо.

Перед філософами постала необхідність: по-новому осмислити одвічну
проблему „людина - світ” і при цьому визначити своє відношення до
„класичної” філософії якій були властиві віра в силу людського розуму

як принцип у поясненні світобудови; віра в соціальний прогрес як
поступальний процес реалізації розуму в історії людства; віра в здійснення
розумної суспільної організації.

Слід зрозуміти, що філософське життя Європи другої половини ХІХ ст.
визначало багатоманітність течій, світоглядних настанов на світ і людину,

співіснування протилежних напрямів.
2. Основні течії західної некласичної філософії:

а) „Філософія життя”

Наприкінці ХІХ - у першій чверті ХХ століття в Європі набула
популярності світоглядна думка, яка проголосила життя основним предметом

філософії.

Ф.Ніцше (1844-1900) був одним із засновників напряму, який набув назви
„філософії життя”, різні варіанти якого розробляли Г.Зіммель, В.Дільтей,
О.Шпенглер, А.Бергсон, З.Фрейд та інші. Філософи цього напряму відійшли від
характерної для класичної філософії теми раціонального освоєння світу.