Page 50 - 6555

Головною вимогою, категоричним імперативом є: поводься з іншими
так, як ти хотів би, щоб вони поводилися з тобою; своїми вчинками ти формуєш
спосіб дії інших і створюєш форму, характер взаємних відносин. Людина
поводиться необхідно, оскільки вона є «явище» серед інших «явищ» природи й

у цьому відношенні підлягає необхідності, що панує у світі явищ. Але та ж
людина є моральною істотою і як така належить до світу свободи.

Відсутність у людини можливостей теоретичних доказів буття Бога та
безсмертя душі заповнюється вірою та надією, що дозволяє спасти свободу
особистості. За Кантом, людина є головной проблемою філософії. Центральне

питання “що таке людина” підсумовує три інших питання: “що я можу знати?”,
“що повинен робити?”, “на що можу сподіватися?”, що розкривають різні види
діяльності людини.

Система і метод Гегеля

Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) створив на об'єктивн о-
ідеалістичній основі систематичну теорію діалектики. Її центральне поняття —

розвиток — є характеристика діяльності абсолюту (світового духу), його руху в
області чистої думки у висхідному ряді усе більш конкретних категорій. Гегель
вважав, що розум повинний не скептично відступати перед протиріччями, а
синтезувати протилежності.

Абсолютний ідеалізм філософії Гегеля зв'язаний з його прагненням

охопити весь універсум, увесь природний і духовний світ єдиним поняттям.
Таким вихідним поняттям гегелівської філософії є «абсолютна ідея».
«Абсолютна ідея» - це розум, мислення, розумне мислення. У повсякденному

розумінні терміна «ідея» - це поняття, що лежить в основі теоретичної системи,
плану, задуму. Саме так і розуміє Гегель «абсолютну ідею» - це субстанція, що
складає сутність і першооснову всіх речей.

Першим етапом саморозкриття «абсолютної ідеї» є логіка. Логіка, за
Гегелем, - це науково-теоретичне усвідомлення «абсолютної ідеї». Через логіку

«абсолютна ідея» розкривається в її загальному змісті у виді системи категорій.
Другий етап саморозвитку “абсолютної ідеї” - природа. За Гегелем, Бог

створює природу, щоб із природи виникла людина і разом з нею людський дух.
Третім етапом, вищою формою самореалізації абсолютної ідеї є

абсолютний дух, під яким Гегель розуміє сукупну духовну діяльність людства
протягом всесвітньої історії, тобто це духовна діяльність змінюючих одне
одного людських поколінь. Абсолютний дух - це та ж абсолютна ідея, що

приховано працює в людських цілях і справах, це їх внутрішня ідеальна
сутність, дійсна причина всіх діянь і пізнання.