Page 47 - 6555

Основні проблеми філософії і соціології, котрі розглядав у своїх творах
Ж.-Ж. Руссо, можна звести до таких визначальних для його вчення положень:
1) проблема людини та її соціального становища у суспільстві;
2) проблема походження і сутності соціальної нерівності та соціального гніту;

3) проблема договірної теорії суспільства і держави;
4) проблема виховання громадян.
Руссо був прибічником демократичного буржуазного устрою – держави, котра

основана на суспільному договорі. Він захищав думку про те, що народ має право
на революційне повалення будь-якої влади, яка нехтує його життєвими
інтересами. Значним вкладом Руссо в договірну теорію держави було

обґрунтування ним трьох фундаментальних тез: 1) народ – суверен; 2) суверенітет
народу невід’ємний і неподільний; 3) законодавча влада належить тільки народу.
Руссо вважав, що в законах, які приймаються, відображається «загальна воля»

народу.
Дені Дідро (1713-1784) – видатний французький філософ, просвітник,
ініціатор і керівник багатотомної Енциклопедії, письменник. Разом з Вольтером
мав великий вплив на суспільно-політичне життя Франції, французьку філософію

і культуру. Основні філософські праці присвячені з’ясуванню проблем
походження природи, теорії пізнання, психології, атеїзму, літератури і мистецтва.

За своїми філософськими переконаннями Дідро – матеріаліст. Він був
переконаний, що природа існує об’єктивно, реально, що «неможливо передбачити
чогось, що існує поза матеріальним світом». Відчуття є джерелом усіх наших
знань. Наші судження про речі природи є вторинними по відношенню до них. Ми

лише реєструємо те, що отримуємо в процесі досвіду. У теорії пізнання Дідро
стояв на позиціях сенсуалізму.
Головною справою життя Дідро, безумовно, було видання «Енциклопедії або

Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», котра відіграла велику роль у
пропаганді нових суспільно-політичних ідей, наукових досягнень,
розповсюдженні просвітництва, критиці схоластики та релігійного мракобісся. У

Дідро були величезні труднощі на цьому шляху, але він довів цю справу до кінця
–томів Енциклопедії були видані. Енциклопедія стала одним з видатних наукових
і культурних надбань ХVІІІ століття.

Клод Адріан Гельвецій (1715-1771) – стійкий прибічник матеріалістичної

філософії зокрема сенсуалізму Дж. Локка. Заслугу останнього він вбачав у тому,
що англійський філософ за основу людських знань брав відчуття. Написав ряд
змістовних праць: «Про розум», «Про людину», в яких намагався на основі
матеріалістичного вчення з’ясувати сутність людини і суспільства. На думку

К.Гельвеція природа існує об’єктивно, незалежно від людини. Вона вічна. Ніким