Page 40 - 6555
P. 40

Пантеїзм – філософське і релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої
            природи, ототожнення Бога з природою, розчинення Бога в природі, або,
            навпаки, природи у Богові.


            ПЕРШОДЖЕРЕЛА ДО ТЕМИ

            Шарль Монтеск'є


            "Як  істота  фізична,  людина,  подібно  всім  іншим  тілам,  управляється
            незмінними  законами,  як  істота,  обдарована  розумом,  вона  безперешкодно

            порушує  закони,  установлені  богом,  і  змінює  ті,  які  сама  встановила.  Вона
            повинна  керувати  собою,  і,  однак,  вона  істота  обмежена,  як  всяка  смертна
            розумна  істота,  вона  стає  жертвою  не  відання  і  омани  і  нерідко  втрачає  і  ті
            слабкі  пізнання,  які  йому  вже  вдалося  набути,  а  як  істота  з  почуттями,  вона

            перебуває  під  владою  тисячі  пристрастей.  Така  істота  здатна  щохвилини
            забувати  свого  творця  -  і  бог  нагадує  про  себе  в  завітах  релігії;  така  істота

            здатна щохвилини забувати самого себе - і філософи направляють її законами
            моралі; створена для життя в суспільстві, вона здатна забувати своїх ближніх - і
            законодавці  призивають  її  до  виконання  своїх  обов'язків  за  допомогою
            політичних і цивільних законів".


            Монтеск'є Ш. - Л. Про дух законів


            Жан Жак Руссо

            "Перехід  від  природного  стану  до  громадянського  робить  у  людині  досить
            помітну зміну, заміняючи в її діях інстинкт правосуддям і повідомляючи її діям

            моральний  початок,  якого  їм  колись  не  діставало...  Хоча  в  стані  суспільному
            людина і втрачає багато переваг, якими вона володіла у природному стані, зате
            вона  здобуває  набагато  більше  переваги:  її  здатності  вправляються  і

            розвиваються,  думка  її  розширюється,  почуття  її  облагороджуються,  і  вся  її
            душа піднімається настільки, що, якби зловживання новими умовами життя не
            зводили її часто до стану більш низького, чим той, з якого вона вийшла, вона

            повинна була б безупинно благословляти щасливий момент, ... який перетворив
            її з тупої обмеженої тварини в істоту мислячу - у людину".


            Руссо Ж. Ж. Міркування про науки і мистецтва
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45