Page 31 - 6507

писав, що мистецтво класної розповіді зустрічається у викладачеві не часто, –
не тому, що це рідкісний дарунок природи, а тому, що й обдарованій
людині треба багато попрацювати, щоб виробити у собі здатність якісної
педагог ічної розповіді.
Шкідливими і небезпечними є поради окремих, як правило слабких,
лекторів молодим типу: «Будь переконаним у тому, що ти в аудиторії
найрозумніший, що студенти все сприймуть, що б ти не говорив». Треба
кожного разу ретельно готуватися до лекції, продумувати її сценарій
стосовно конкретної аудиторії, бути вимогливим до себе, самокритичним.
Однією з важливих вимог лекції є її емоційність. Але не варто
перенасичувати лекцію емоціями. Раціональний і емоційний компоненти
мають бути збалансованими.
Ніяка емоційність, вишукані прийоми педагогічної техніки не замінять
і не закриють змістової пустоти, наукової неспроможності, непідготовленості
викладача.
Необхідно враховувати особливості студентської аудиторії. Одну й ту
саму лекцію треба подавати порізному залежно від профілю ВНЗ, факультету,
курсу, форми навчання.
Особливо уважно треба підходити до читання лекцій першокурсникам,
враховувати їх недостатню адаптованість. Певна специфіка властива і
викладу лекцій студентам заочної форми навчання.
Лекція не повинна мати характеру дослівного, текстового, письмового
стилю. Жива, імпровізована усна мова набагато легше сприймається і
засвоюється студентами ніж письмова, книжна. Вона має бути літературно
правильною, виразною, ясною, простою, образною, доступною.
Стиль – лаконічний, конкретизований, предметний. Не треба «литии
воду» і тратити дорогоцінний час на елементарні речі. Доцільно
дотримуватися принципу: «Немає часу, щоб витрачати час даремно».
При читанні лекції не повинно бути другорядних елементів, дрібниць.
Найважливіший компонент лекції – її зміст. Але досить важливими є манера
викладу, інтонація, жести, міміка, то нальність, гучність голосу. Говорити
слід достатньо гучно, щоб чули, і достатньо тихо, щоб слухали; ясно,
просто, виразно, дохідливо, не монотонно, але й не «хвилеподібно».
, а також
читати всуціль, не відриваючись від тексту. Найкраще сприймається
студентами імпровізаційний виклад матеріалу з періодичним умілим
користуванням планом - конспектом лекції.
Ні в якому разі не можна в ході лекції зверхньо, зарозуміло повчати,
«читати мораль» студентам, демонструвати свої переваги в знаннях,
ерудиції. Водночас не варто й підлаштовуватися під аудиторію, штучно
домагатися її визнання, лестити.
Необхідно , що студенти не тільки слухають зміст лекції,
а й уважно спостерігають і оцінюють самого лектора. Треба бути належно і

31