Page 21 - 6507

добувати знання, а тому інформаційна функція викладача втрачає

мають повністю витіснити діяльність викладача як
лектора. Усі ці міркування не мають аксіоматичного характеру і є лише
предметом дискусії.
Академік С. У. Гончаренко в «Українському педагогічному
словнику» дає таке означення лекції: «Лекція – систематичний, послідовний
виклад навчального матеріалу, будь - якого питання, теми, розділу, предмета,
методів науки».
З погляду методів навчання у вищій школі лекція належить до
словесних методів. Думається, що розуміння лекції як методу навчання має
залишатися за цією дидактичною категорією як визначальне поняття. Разом з
тим можна вважати лекцію і одним із видів навчальної роботи у вищій школі.
. За
соціально-економічних умов того часу постала необхідність прилучення до
освіти широких верств населення, а не лише представників знаті. Діалогічний
вид навчання вже не задовольняв потреб. А джерел інформації (на той час
вони обмежувалися, в основному, книгою) було обмаль. Тому педагог, який
мав дещо ширший доступ до літератури, систематизував інформацію у
вигляді писаних текстів і на заняттях зачитував цей матеріал студентам. Це
був своєрідний спосіб колективного розповсюдження і засвоєння інформації.
Студенти конспектували лекції і так опановували програмний матеріал. Лише
пізніше, наприкінці XIX ст., поряд з лекціями почали застосовувати
практичні, лабораторні заняття.
Зрозуміло, що обмеження навчальної роботи лише лекціями
збіднювало ефективність навчально-виховного процесу. На противагу
лекційному навчанню у XVII ст. в Англії запроваджується тьюторська
система навчання. Щоправда, її елементи виникли ще в XIV ст. в
Оксфордському і Кембриджському університетах. Тьютор (англ. tutor, від
лат. tutor – спостерігаю, піклуюсь) – педагог-наставник в англійських «паблік
скулз», старших класах граматичних шкіл і педагогічних коледжів. Тьютори
висуваються з числа досвідчених викладачів цих шкіл. У навчальний час
вони займаються викладацькою діяльністю, а після занять проводять
виховну роботу з кількома учнями; керують їх самостійною навчальною
роботою. Учні періодично (раз на тиждень) звітуються перед тьюторами про
виконання навчальних завдань. У вищих навчальних закладах студенти
поділяються на невеликі групи на чолі з тьютором, який допомагає їм у
виборі навчальних курсів для самостійного опрацювання, керує їхньою
навчальною роботою, науковими пошуками, цікавиться всіма аспектами їх
життя. Студенти майже щоденно зустрічаються зі своїм тьютором, звітують
про результати навчання. Оскільки у багатьох ВНЗ Англії самостійна
навчальна праця студентів є основною формою навчання, то тьюторська
система вирізняється порівняно високою ефективністю. Вона спрямована
передусім на виховання інтелектуальної еліти. Хоча тьюторська система й

21