Page 78 - 6444
P. 78

6.3. Визначення потреби організації в персоналі

                   На  визначення  потреби  підприємства,  зокрема  у  необхідній
            кількості персоналу, впливають зовнішні (джерела робочої сили, темп

            зростання  і  рівень  інфляції  та  безробіття,  структурні  зміни  в
            економіці,  розвиток  техніки  і  технологій,  політичні  зміни,
            конкуренція,  стани  ринку  збуту  т  ін.)  і  внутрішні  чинники

            (внутрішньоорганізаційна  динаміка  робочої  сили,  звільнення  за
            власним бажанням, вихід на пенсію, декретні відпустки і т. д.).
                   Відстежування  динаміки  чинників,  та  їх  вплив  на  потреби  в
            персоналі,  є  основою  планування.  Потреба  організації  в  кадрах

            поділяється на загальну (дорівнює кількості працівників, необхідних
            для        вирішення            завдань,         поставлених            в       інвестиціях,
            виробничих,фінансових і інших планах, програмах та прогнозується

            на  основі  їхнього  аналізу)  та  додаткову  (являє  собою  різницю  між
            загальною  потребою  і  фактичною  наявністю  кадрів  на  початок
            планового періоду) [1, с. 203].

                   У  визначенні  необхідної  кількості  персоналу  в  організації
            користуються  від  найпростіших  методів  порівняння  до  більш
            складних  комп’ютерних.  Серед  найбільш  поширеніших  методів:

            економетричний  метод  (потреба  в  персоналі  виводиться  із
            передбачуваних  рівнів  кінцевого  попиту  на  товари  та  послуги  на
            певний  рік  у  майбутньому)  екстраполяція  (враховуються  зміни  у
            співвідношенні  чинників,що  визначають  кількість  працівників,

            підвищення  продуктивності  праці,  зміни  цін),  експертних  оцінок
            (ґрунтується  на  використанні  думки  (керівників  підрозділів)
            спеціалістів для визначення потреб у персоналі), балансовий метод

            планування  (полягає  у  встановленні  динамічної  рівноваги  між
            трудовими ресурсами, з одного боку, і їхнім розподілом відповідно до
            потреб підприємства – з іншого; необхідні ресурси можна залучати зі
            сторони,  а  можна  знаходити  у  підприємстві),  економіко-

            математичні (полягають в оптимізації розрахунків на основі різного
            роду  моделей,  до  яких  належать  кореляційні,  що  відображають
            взаємозв’язок           двох       змінних        величин),         методи          лінійного

            програмування  (дозволяють  за  допомогою  розв’язання  системи
            рівнянь  і  нерівностей,  що  зв’язують  ряд  змінних  показників,
            визначити  їх  оптимальні  величини  у  взаємозв’язку;  допомагає  за

            заданим  критерієм  обрати  оптимальний  варіант  розвитку  об’єкта
            управління,  напрямку  розставлення  працівників,  який  дозволить


                                                           78
   73   74   75   76   77   78   79   80   81   82   83