Page 106 - 6444

підприємства та на психологічні характеристики трудового
колективу;
- застосування економічних і неекономічних методів мотивації
персоналу;

- розробку заходів щодо стабілізації трудового колективу та
поліпшення соціально-психологічних параметрів колективу [1, с.
335].

У фірмах західних країн набуває поширення практика
горизонтальної кар’єри, що забезпечує можливість оволодіння
новими сферами діяльності, підвищення кваліфікації в одній
спеціальності, нарощування операційної майстерності і постійної

підтримки інтересу до роботи. Горизонтальна кар’єра здійснюється у
двох формах: – ротація, яка поділяється на: переміщення працівника
(передбачає виконання ним тих же обов’язків на новому місці),

перестановка – означає одержання нових обов’язків на тому ж рівні
(перестановки можуть здійснюватися між лінійними і
функціональними службами, між різними підрозділами та нижчими і

вищими органами без зміни рангу); – збагачення праці – якісна зміна
характеру роботи, що існує у формах розширення відповідальності,
надання великих прав у сфері розпорядження ресурсами, участь у

роботі різних комітетів і спеціальних творчих груп, підвищення
інформованості.
Задоволеність працівника роботою зростає, якщо при
монотонній праці розширити коло його завдань, можливість

неформальних контактів, враховувати індивідуальні побажання щодо
тієї чи іншої роботи, змінювати її місце, підключати до вирішення
широких програмних завдань.

Умовами ефективного впровадження методів збагачення праці
вважаються:
- технологічний і функціональний зв'язок робіт;
- приблизно однаковий рівень складності робіт і необхідної

кваліфікації виконавця (що дозволяє скоротити потребу в
додатковому навчанні);
- можливість одержання значного ефекту як для працівника, так

і для підприємства.
Виходячи із вище зазначеного, управління персоналу повинно
здійснюватися згідно з кадровою політикою організації. Якщо рух

кадрів відбувається спонтанно, від випадку до випадку, то ефект від
планомірного розставлення кадрів буде втрачено.

106