Page 112 - 6415

1 і 2 – наслідки мають поточний характер і виявляються
протягом бюджетного року;
3) спад інвестиційної діяльності спричиняє скорочення
акціонерного капіталу, виробничих потужностей, обсягів

виробництва. Це стає причиною зниження рівня продуктивності
праці й реальної зарплати, що негативно впливає на відсотки,
ренту, прибутки за рахунок національного капіталу, які відходять

до нерезидентів;
4) відповідно продовжує нарощуватися державна
заборгованість, внаслідок чого знижується довіра інвесторів,
скорочуються іноземні інвестиції, а нерезиденти виводять свій

капітал за кордон. У результаті формується надмірний державний
борг, що провокує ризик дефолту;

5) дефолт провокує згубні для економіки країни і престижу
держави наслідки, зумовлені згортанням інвестицій, збування
акцій та облігацій нерезидентами, що спричиняє падіння вартості
цінних паперів, зростання відсоткових ставок. Відбувається

подальше зниження обсягів виробництва і рівня заробітної плати,
що зумовлює скорочення інвестицій, внаслідок чого зменшуються
споживчі витрати домогосподарств. Далі знижується обмінний

курс у зв’язку з падінням попиту на національну валюту,
запускаються інфляційні процеси. У випадку кредитування уряду
Центральним банком посилюється інфляція, у результаті чого
настає загальна фінансова криза, масові банкрутства у реальному і

фінансовому секторах економіки.
3, 4 і 5 – наслідки в більш віддаленій перспективі з
негативними побічними ефектами.

7.3. Методи фінансування бюджетного дефіциту

Основними методами фінансування бюджетного дефіциту є:

– кредитно-грошова емісія (монетизація);
– боргове фінансування;
– внаслідок реалізації заходів податкової політики.

Кредитно-грошова емісія пов'язана з випуском в обіг
додаткової маси грошей для фінансування саме бюджетного
дефіциту. Але безконтрольна емісія грошей посилює інфляцію,

погіршує стан грошового обігу, спричиняє тяжкі наслідки у сфері
економічних та соціальних відносин. Такий метод фінансування

104