Page 110 - 6415

система дефіцитного фінансування державних потреб є
звичайною практикою у країн з різними фінансовими
можливостями. Величина бюджетного дефіциту у світі
коливається від 3 до 15 % від ВВП. Країни ЄС максимально

можливим рівнем дефіциту бюджету вважають 6 % від ВВП, хоча
вже за 3 % його рівня спостерігаються зростання інфляції та
зменшення інвестиційної активності.

Дефіцит бюджету виникає у зв'язку із багатьма не тільки
об'єктивними, але й суб'єктивними причинами. Проблема
бюджетного дефіциту стосується не тільки обмеженості
можливостей держави мобілізувати необхідні доходи, а й

оптимізації витрат держави.
Основними причинами виникнення бюджетного дефіциту є:

– зменшення приросту національного доходу внаслідок
економічної кризи і спаду виробництва;
– збільшення державних видатків на фінансування
неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління

й економічно необґрунтовані соціальні програми;
– падіння доходів в умовах кризового стану економіки та
зменшення надходжень до держбюджету;

– циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й
тривалі;
– неефективний механізм оподаткування суб'єктів
господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює

поступове зниження ділової активності та тінізацію економіки;
– не правильно визначені орієнтири та непослідовність
фінансово-економічної політики;

– слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим
та ефективним використанням бюджетних коштів;
– збереження ситуації, за якої найприбутковішими є
вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва

(торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну);
– зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;
– у короткостроковій перспективі – зменшення податків з

метою підвищення ділової активності та стимулювання
економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).
Отже, зменшення і подолання бюджетного дефіциту

можливе лише шляхом ліквідування причин, що його
зумовлюють.

102